Зовнішня політика України, а також політика у сфері безпеки здійснюються без належного аналітичного супроводу, переконані експерти із Групи стратегічних та безпекових студій Сергій Герасимчук та Ярослав Матійчик.
«Система аналітичного забезпечення державної політики у міжнародній та безпековій сферах, якщо можна її назвати системою, була й залишається «серйозно хворою», — зазначають експерти у своїй статті для «Дзеркала тижня».
За їх словами, відповідальними за підготовку якісних аналітичних матеріалів для керівництва держави у питаннях зовнішніх стосунків та безпеки є Національний інститут стратегічних досліджень, Національний інститут проблем міжнародної безпеки, та Інститут проблем національної безпеки.
«Саме поєднання роботи трьох зазначених інститутів мало б охоплювати вивчення всіх сфер національної та міжнародної політики, а продуктом їх діяльності мав би стати якісний аналітичний супровід підготовки рішень політиків першого ешелону влади. Нині з прикрістю можна зазначити, що цього не сталося», — стверджують Герасимчук та Матійчик.
Головними причинами низької ефективності даних структур аналітики вважають нерозуміння політиками й посадовцями ролі аналітичного супроводу державної політики, а також відсутність кооперації між державними аналітичними структурами.
«Значною мірою причиною відсутності взаємодії між аналітичними структурами, що обслуговують керівництво держави, стала відсутність у політиків системного бачення ролі таких інституцій. Далося взнаки їхнє куце у стратегічному плані й політично асистемне мислення», — вважають Герасимчук та Матійчик.
На їхню думку, покращити ситуацію може тільки радикальне реформування державних аналітичних структур, а також координація їхньої діяльності.
«Вкрай необхідні серйозне реформування державних аналітичних структур, ревізія тематики їх досліджень і кадрового потенціалу, налагодження взаємодії між ними, координації досліджень як на загальнодержавному, так і на внутрішньо-інститутських рівнях», — переконані експерти.