Тритижнева газова війна залишила більше питань, ніж відповідей. />
Як пише російське видання REGNUM, про це каже політичний оглядач Андрій Стеценко.
Експерт виділив головні переваги і недоліки цього конфлікту як для України, так і для Росії. За його словами, «Газпром» від досягнутих угод швидше виграв. Хоча б тому, що був готовий 31 грудня 2008 р. підписати контракт на ціну в $ 250 за тисячу кубометрів за офіційною інформацією (і навіть $ 235 за неофіційною), при незначній, але збільшенні ставки транзиту. Більше того, як обмовився пізніше Володимир Путін, російська сторона навіть була готова відмовитися від опції, що стосується заборони на реекспорт купленого в Росії за ці гроші газу.
Найцікавіше у цій ситуації, що ж тут виграла (або зовсім навпаки — втратила) «газова принцеса» і «найжорсткіший переговірник України» (за свідченням деяких очевидців) Юлія Тимошенко?
Величезний плюс главі уряду — усунення з газового ринку посередника «РосУкрЕнерго». Викорінивши зі схеми посередників, Ю.Тимошенко убила навіть не двох, а трьох зайців одним пострілом — удар по прямому конкуренту на майбутніх виборах, виконання своїх електоральних обіцянок (про усунення «РосУкрЕнерго» з ринку Тимошенко почала говорити ще до обрання на посаду прем’єр-міністра в 2007 р.), а також повний контроль над газом, який надходить в країну. Останнє з урахуванням напруженої внутрішньополітичної боротьби та фінансової кризи — взагалі всім козирям козир, пише видання.
Втрати прем’єр-міністра:
Перша, не найсерйозніша, іміджева, сказав REGNUM Андрій Стеценко.
Експерт пояснив, що ще до переговорів 17 січня Секретаріат В.Ющенка взяв на озброєння тезу про те, що «прем’єр-міністр України залишається» на гачку «у російських спецслужб, і це змушує її вдаватися до дій, які загрожують національній безпеці» України. Можна собі уявити, який розвиток отримає ця тема в оточенні глави держави в найближчі дні, та ще й за підтримки залишених не при справі лобістів «РосУкрЕнерго» з Партії регіонів.
Проте, мовиться у виданні, зараз імпічмент Президенту В.Ющенку набагато більш ймовірний, ніж позачергові парламентські вибори, за результатами яких Ю.Тимошенко, яка втратила народну симпатію, могла б позбутися і прем’єрської посади.
Найважливішою проблемою, переконаний Андрій Стеценко, для Ю.Тимошенко є уміння виконати свої зобов’язання перед російськими партнерами. За попередніми підрахунками, Київ поки що купуватиме газ орієнтовно по $ 376 за тисячу кубів. Якщо пригадати, з якими проблемами, затримками, простроченнями «Нафтогаз» збирав оплату для «Газпрому» за ціною $ 179,5 в порівняно благополучному 2008 р., то зовсім незрозуміло, як Ю.Тимошенко збирається вирулювати з цієї ситуації в 2009 р.
Разом з тим, загалом, виведення газового бізнесу в Україні з сірої напівкримінальної сфери в область прозорих ринкових відносин не можна не вітати. Втім, до того моменту, коли український політикум усвідомить, що ГТС України — не стільки головний бастіон енергетичної безпеки Європи, скільки багатомільярдний (в євро) головний біль української влади, який неминуче доведеться з кимось розділити, від цієї ГТС залишаться одні іржаві ріжки та іржаві ніжки, підбило підсумки видання REGNUM.