Головним недоліком президентського указу «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» є фактична гіперцентралізація, яка не узгоджується з моделями демократичного врядування,заявив керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко в статті для «Дзеркала тижня».
«Головна її (реорганізації-ред.) вада — фактична гіперцентралізація виконавчої влади, що явно не узгоджується з моделями ефективного демократичного урядування. Адже рішення глави держави про статус «центральних» для всіх інших органів виконавчої влади (крім міністерств) означає, що їх керівників і навіть заступників призначатиме президент. Тоді як відповідальність за стан справ у всіх сферах державного управління зберігається за міністрами», — зазначив експерт.
При тому скорочення кількості міністерств, передбачене президентським указом, на думку експерта є позитивним процесом.
«Скорочення кількості міністерств і поєднання посад віце-прем’єр-міністрів із посадами міністрів є позитивом, оскільки має покращити організацію роботи Кабінету міністрів та чіткіше пріоритезувати напрями державної політики. Хоча і в цій частині реформи впливу політичної доцільності уникнути не вдалося (наприклад, МНС на міністерський статус явно не тягне)», — певен Коліушко.
Ще одним позитивом експерт вважає спробу інституційного виокремлення держорганів, які здійснюють контрольні та наглядові функції.
«У теперішній реформі позитивом є спроба інституційно виокремлювати органи, які здійснюють контрольно-наглядові функції (інспекції), а також управління об’єктами державної власності (агентства). А ось стосовно «служб» — схоже, що вони поєднуватимуть і функції з надання адміністративних послуг, і вже згадані контрольно-наглядові функції. Тобто тут інституційний конфлікт інтересів, який, до речі, містить найбільшу корупційну складову, зберігається», — констатував Коліушко.