Минулого тижня закордонна преса переважну увагу приділила становленню нової влади в Україні та газовій політиці Києва в цілому.
Зокрема, німецьке видання "Tagesspiel" вважає, що відмова президента Януковича та нового уряду на чолі із Миколою Азаровим від однієї із передвиборчих обіцянок глави держави та Партії регіонів по запровадження російської мови як другої державної — пояснюється небажанням посилювати міжетнічну напруженість в Україні. "Відмова Януковича одразу запроваджувати російську як другу державну свідчить про те, що він, на відміну від свого попередника Віктора Ющенка є прагматичним політиком і не бажає розпалювати у державі міжетнічні конфлікти, особливо на фоні тяжкої економічної ситуації", — йдеться у публікації. Водночас, зазначає газета, Янукович не хоче виглядати в очах своїх виборців як політик, який не дотримується обіцянок, а тому аргументує, що надання російській статусу другої державної — захід достатньо дорогий, тому для його втілення потрібен час.
Швейцарське видання "Le Temps" у двох публікаціях проаналізувало склад та політику нового уряду, відзначивши, що до влади повернулися соратники екс-пезидента-"комуніста" Леоніда Кучми, які нехтують жінками у політиці. Газета, яка переконана у правоті власної оцінки української політичної дійсності та комуністичності Кучми, вказує, що нинішня влада окрім комуністів, як вже зазначалося, екс-соратників Леоніда Даниловича, складається ще й із представників промислового капіталу переважно східноукраїнського походження. "Той факт, що в новому уряді відсутні представники 14-ти регіонів України свідчить, що він задовольнятиме інтерес винятково донецьких, луганських та інших українських олігархів, першість серед яких належить основному спонсору Партії регіонів Рінату Ахметову", — наголошується у публікації. — "Призначення Януковичем новим міністром освіти Дмитра Табачника, особу відому своїми проросійськими симпатіями, лише підтверджує небажання нових керманичів враховувати думку інших регіонів України, окрім Східного та Південного", — вважає газета. "Le Temps" також відзначає, що Віктор Янукович, позбавляючись прихильників свого попередника, звільнив більшу частину помаранчевих губернаторів і призначив замість них наближенних до себе осіб.
Водночас швейцарське видання не оминуло нагоди наголосити, що новий український уряд на чолі із прем’єром Миколою Азаровим нехтує присутністю жінок серед високопосадовців через переконаність Прем"єр-міністра у нездатності жінок проводити реформи та напружено працювати по 16-18 годин. "Заява Азарова, що "не жіноча справа проводити реформи", не притаманна для сучасного демократичного та рівноправного суспільства. До того ж своїми словами новий український прем’єр напряму дискредитував свою попередницю Юлію Тимошенко, яка на даний момент є малопомітною в опозиції", — зазначає газета.
Ряд інших видань — американських та німецьких — основну увагу у своїх публікаціях приділили газовій політиці та ініціативам нового уряду.
Так американська "The New York Times" відзначила, що розуміє прагенння Азарова та Януковича знизити ціни на російський газ, однак вважає, що Україна не може і не має жертвувати своює газотранспортною системою заради досягнення такої мети. Газета переконана, що попри те, що новий уряд прагне переглянути, на його думку, невигідні газові угоди, які були укладені між колишнім прем’єром Тимошенко та її російським колегою Путіним, він має бути обережний і не жертвувати власною ГТС заради зниження цін на поставки газу. «Для Росії доступ до українського газопроводу – це величезна економія, адже Москві не доведетьтся витрачати купу грошей на побудову дорогої труби, яка постачатиме газ в обхід України до Європи через Чорне море під назвою «Південний потік», — наголошується у публікації. Однак, додає видання, будь-яка здача Києвом труби Москві буде нічим іншим як частковою втратою незалежності країни, адже українська ГТС – це одна із найбільш прибуткових сфер економічної діяльності в Україні. «Не дивлячись на те, що новий український уряд хоче створити газовий консорціум за участі як Москви, так і Брюсселя, він має довести серйозність своїх намірів для власного ж блага», — вважає "The New York Times".
На її думку, європейські споживачі радіють ініціативам Києва створити українсько-російський газовий консорціум через газові конфлікти між Москвою та Києвом, через які багато із європейських держав-споживачів російського газу зазнали перебоїв у постачанні газу. Видання також наголошує, що попри те, що у створенні газового консорціуму зацікавлено багато сторін, переважна більшість українців сприймає ідею із осторогою, адже побоюється, що українська ГТС потрапить у руки Москви, яка почне диктувати Києву свої умови – політичні та економічні.
Німецьке видання "Suddeutsche Zeitung", розвиваючи газову тему, відзначило, що Європа радіє альтернативі російсько-українським поставкам блакитного палива. "Європа, яка отримує 80% газу із Росії транзитом через Україну, радіє раптовому зростанню його видобутку у США, які вперше за останні роки обігнали Росію і уможливили альтернативу постачанню російського газу для Європи та Азії. Для європейських посадовців така новина стала радісною, адже вони відверто втомилися від численних скандалів (зокрема українсько-російських газових війн). Тепер ЄС має шанс нарешті позбавитися енергетичної залежності як від Москви, так і від його транзиту через Україну", — наголошує "Suddeutsche Zeitung" і висловлює впевненість, що найближчим часом ціни на газ залишатимуться стабільно низькими, в той час як конкуренція лише посилюватиметься.
Те ж видання у іншій публікації відзначило, що до жалю тих, хто шукає альтернативу українсько-російським газовим поставкам, побудова газопроводу "Набукко" відкладається на невизначений строк. Адже попри те, що угода про початок побудови "Набукко", який поставлятиме газ із Центральної Азії до Європи, була укладена ще минулого року, всі умови постачання сировини досі не вирішені. На думку комісара ЄС із енергетики Гюнтера Еттінгера, не зважаючи на всі завади, "Набукко", скоріше за все, розпочне роботу не раніше 2018 року, хоча за планом введення газопроводу у експлуатацію намічалося на 2014 рік.
У публікації наголошується, що поряд із "Набукко" природний газ надходитиме до Європи ще по двох газопроводах, які почнуть функціонувати значно раніше. "Північний потік" та його аналог "Південний", який постачатиме російський газ в обхід української території, розпочнуть свою роботу вже через декілька років, особливо це стосується першого. Саме тому упродовж найближчих трьох років ЄС та його партнери мають провести повну модернізацію системи, по якій на даний момент надходить газ із Росії в Європу, аби не стикнутися із технічними проблемами, які навіть серйозніші за ті політичні газові війни, які ще нещодавно відбувалися між Україною та Росією", — наголосив виданню Еттінгер.
Серед інших повідомлень західної преси про Україну привертає увагу публікація польського сайту "Gazeta.pl" про реакцію інспекторів УЄФА, які нещодавно відвідали Київ та незадовільно оцінили підготовку України до "Євро-2012". У статті стверджується, що директор проекту "Євро-2012" Мартін Каллен наголосив, що у разі, якщо Київ не зможе привести спортивні об’єкти, зокрема Олімпійський стадіон, до ладу, то УЄФА буде змушена звернутися до запасного плану та провести матчі не на восьми аренах, як планувалося, а на шести. "Попри те що українські міністри запевнили УЄФА про повну готовність України завершити підготовку до чемпіонату, представники футбольної організації все ж висловили сумніви щодо здатності Києва забезпечити всі необхідні умови та планують обговорити дане питання на конгресі УЄФА в Тель-Авіві", — пише сайт.
Аналізуючи серед інших тем скандали, що охопили католицьку церкву, "The New York Times"дійшла висновку, що католицьким священикам слід звернути увагу на українських греко-католиків, які під благословенням Ватикану одружуються та заводять потомство. «Багато хто вважає, що причиною сексуальних домагань католицьких священиків, зокрема до неповнолітніх, криється в целібаті, якого вони змушені дотримуватися все своє життя. Однак практика українських греко-католиків, які підпорядковуються Папі Римському, але дотримуються православних традицій, свідчить, що служіння у церкві та нормальне сексуальне і сімейне життя цілком можливі», — наголошується у публікації.