Газета “Guardian” не згодна з думкою ізраїльського історика Бенні Моріса про неможливість миру на Близькому Сході. На її думку, прагматизм з боку як Ізраїля, так і Палестини, разом із допомогою Заходу можуть зрештою допомогти стабілізувати ситуацію у регіоні.
"Якщо вірити словам Моріса, то шансів на встановлення миру на Близькому Сході-взагалі немає, пише видання.- На його думку, в цьому винні обидві сторони конфлікту, хоча, звичайно палестинська більше, особливо це стосується її небажання визнати право Ізраїля на державу та постійну брехню палестинських лідерів, зокрема покійного Ясіра Арафата."Такий підхід ізраїльского історика, вважає газета, бажає залишати кращого, адже політичні лідери всіх держав мають керуватися, перш за все, прагматичними засадами, а не історичною зневагаю арабів та євреїв" одне до одного. Автор публікації звертає увагу на те, що хоча Моріс й залишається прихильником співіснування Ізраїлю та Палестини, він не бачить можливості для цього, хоча, за його словами, ще у 90-х його оптимізм відносно укладення миру між двома державами був достатньо міцним.
"Моріс переконаний, що Арафата, який упродовж багатьох років був керівником Палестини, можна охарактеризувати одним словосполученням "запеклий брехун", якому не довіряли ні араби, ні американці, ні ізраїльтяни і який ніколи не хотів визнавати єврейську державу, хоча остання також іноді марила ідеєю "Великого Ізраїлю", який би простягався від Середземного моря до Йордану"- зазначає “Guardian”. -"Визначати, хто більше винний у неспокої на Близькому Сході палестинці чи євреї — справа вкрай невдячна, але можна точно стверджувати, що історія — це минуле, а ми живемо сьогодні і ми маємо враховувати всі обставини, які існують довкола нас".
У статті зазначається, що якщо уважно придивитися до фактів, то можна віднайти передумови для встановлення миру на Близькому Сході, адже ні палестинська, ні ізраїльска відмова від пошуку компромісу не є вічним законом природи. "Відкидаючи мир між палестинцями та євреями, Моріс нічого не сказав про те, що зараз у арабському світі відбувається зміна розстановки сил, зокрема, у прилеглих до нього водах, можливо, через те, що Ізраїлю ця зміна не зовсім подобається"-пише видання.-"До того ж останнім часом арабські лідери все більше стали усвідомлювати, що запаси нафти та газу — не безкінечні і аби не опинитися біля розбитого корита їм слід модернізувати свою економіку. При цьому більшість розуміє, що політичний іслам, по суті, загрожує їх власному правлінню і що тільки економічний розвиток, поєднаний зі створенням умов для майбутнього молоді, може відвернути ісламське захоплення влади. Для цього арабським лідерам слід тісніше співпрацювати із Заходом і це прагнення чітко відображається у мирній ініціативі Арабської ліги. Цей факт замовчується як Морісом, так і ізраїльським урядом".
Газета вважає, що ізраїльський історик також неуважно поставився до тих змін, які відбуваються на Західному Березі Йордану. Генерал Дейтон, який тренує палестинські служби безпеки, засвідчив їх наростаючу ефективність, прозорість та відкритість. Моріс, за словами автора, не бере до уваги той факт, що Фатах вже не той, яким був принаймні десять років тому, і що тепер у Палестині з’являються нові молоді політики, готові до нового прагматичного підходу.
"Зрозуміло, що для Моріса головною причиною його розачарування став провал саміту “Camp David” у 2000 році, коли американський президент Білл Клінтон, ізраїльський прем’єр Ехуд Барак та лідер Палестини Ясір Арафат не зуміли домовитися про остаточне встановлення миру на Близькому Сході, після чого між Палестиною та Ізраїлем знову почалися військові дії, внаслідок яких загинуло майже вчетверо більше палестинців. Як і більшість ізраїльтян, Бенні плутає мрію встановити мир зараз із поступовим приходом до нього.”
Видання закликало однодумців Моріса нарешті переступити через травму 2000-го року і перейти до прагматичного бачення мирного процесу на Близькому Сход: "Звичайно, жоден ізраїльський уряд не зможе вивести всі війська із Західного Берега, однак поступово це можна зробити, адже необхідно, щоб Палестина розвивалася як держава та покращувала рівень життя своїх громадян, даючи надію молоді. До того ж попит інвесторів на палестинську економіку — високий і це сприятиме стабілізації ситуації на Близькому Сході та партнерській співпраці Палестини й Ізраїлю".
Підгот. Л.Дубенко.