"Коли мені спала на думку шокуюча для більшості ідея посперечатися із "богом всіх економістів", лауреатом Нобелівської премії Полом Кругманом, відверто скажу, що я і сам злякався,- пише колумніст видання “The Financial Times” Найел Фергісон. — Та виявилося, що історик достатньо успішно може посперечатися із економістом, навіть таким величним як Кругман".
Останні показники прибутку казначейства США, що традиційно вважаються вихідним пунктом для формування довгострокових банківських відсотків, складають 3,73%, — продовжує автор. "Можливо, раніше це здавалося б не задовільним показником для економістів, але зважаючи на кризу вони готові погодитися, що такі цифри є непоганими"- наголошує він, і на цій підставі робить висновок, що його спроба наукової суперечки із Кругманом виявилося зовсім не провальною. "Коли на конференції у Нью-Йорку я стверджував, що впровадження масивних планів фіскального дефіциту за зростання ВВП США більш, ніж на 12% і як наслідок — видача великої кількості щойно випущених облігацій стануть основною причиною підвищення довгострокових банківських ставок, мене не захотіли слухати. "Десь із "божественного неба" я почув, що я економіст "із середньовіччя", який навіть не дотягує до рівня економічного знання 1937-го року (коли Кейнс опублікував “Загальну теорію”), не кажучи вже про зеніт економічної науки у 2005-му (коли Кругман опублікував підручник із макроекономіки). І як тільки я міг не зрозуміти, що нинішня криза спричинена простою формулою — "переважання надмірного бажання накопичувати над бажанням інвестувати"? Однак я думаю, що високопосадовим панам слід визнати, що економічні показники казначейства США зараз не на їхній стороні"- пише автор.
Нещодавно Кругман перевидав свою працю "Повернення економіки депресії". Стає очевидним, що лауреат Нобелівської премії намагається, як і більшість експертів, пов’язати нинішню кризу із Великою депресією 30-х. Але це не так, стверджує Фергісон. "Перш за все Кругману слід звернути увагу на історичний контекст праці Кейнса, на яку він любить посилатися,- пише автор — і також зрозуміти, що сьогоднішня економічна криза порівняно із Великою депресією — просто квіточки. За прогнозами МВФ реальне ВВП США скоротиться цього року на 2,8% і перебуватиме у стані стагнації в 2010. Невже 2,8% — дорівнює падінню виробництва на 30% як це було на початку 30-х? Поки що нинішня криза може здаватися серйозною тільки порівняно із рецесією 1973-1975 років, але не більше"- зазначає автор. />
За його словами, якщо слідувати логіці Кругман, то головний герой, якому ми маємо дякувати за відвернення другої Великої депресії — це голова Федеральної резервної системи Бен Бернанке. "Його знання банківської кризи 30-х є другим після ніякого, — іронізує автор, — адже пониження банківського відсотка майже до нуля та збільшення друкування грошей, разом із введенням масивного плану фіскального дефіциту може мати набагато трагічніші наслідки ніж вважалося. Треба зважати, що фіскальний дефіцит — це лише маленька частина того дефіциту, який очікує США як мінімум впродовж десятиріччя. Вашингтону цього року доведеться позичити близько 1, 840 млрд доларів за кордоном. Впродовж десяти років ця цифра зросте аж до 10 млрд. дол.
На дебатах у Нью-Йорку, — зазначає автор,- Кругман все ж висловив ключову думку. "Єдине, що може спровокувати тиск на банківські ставки — це, якщо у людей з’являться сумніви щодо платоспроможності уряду"- наголосив тоді Кругман. Та хіба він не враховував того, що Китай, який є одним із головних кредиторів США вже неодноразово засумнівався у платоспроможності оптимістичного Білого Дому? Нещодавно китайський нацбанк опублікував доповідь, у якій зазначалося, що "будь-яка помилка у економічній політиці…може спровокувати гіперінфляцію по всьому світові".
Як би того не хотів Федеральний резерв, але скоріше за все ця помилка вже зроблена, коли він приймав рішення про затвердження фіскальних планів, за рахунок яких ФРС США має викупити державні облігації, аби зменшити дефіцит. "Зважаючи, на те, що зараз не має таких зобов’язань, які могли б припинити хронічний структурний дефіцит у США, тиск на банківський відсоток тільки посилюватиметься, навіть попри надлишок світових заощаджень. Колись Кейнс сказав, що навіть "найпрактичніші особи епохи перебувають у полоні постулатів давно вже померлих економістів". Сьогодні в полоні ідей Кейнса перебувають провідні професори економіки"- переконаний Найел Фергісон.
Підг. Л.Дубенко.