У публікаціях про Україну закордонні засоби масової інформації минулого тижня найчастіше говорили про погану підготовку Києва до “Євро-2012”, відкликання президентом Януковичем заявки на вступ до НАТО та несправедливе ставлення Міжнародного валютного фонду до деяких країн-позичальників, серед яких і Україна.
Говорячи про низьку оцінку УЄФА української підготовки до “Євро-2012”, австрійське видання “Die Presse” тим не менше висловила думку, що Україна у будь-який спосіб намагається уникнути сорому провалу підготовки до футбольного чемпіонату. "Темпи та рівень готовності України до проведення чемпіонату залишаються на вкрай низькому рівні", — пише газета. — "Нова українська влада намагається знайти всі можливі способи, які прискорили б темпи підготовки до “Євро-2012”, зокрема побудови стадіонів, аеропортів, доріг і т.д, однак поки що і вона не знає, як це зробити і де взяти необхідні кошти".
На даний момент, стверджується у публікації, Київ дійсно усвідомлює, що у разі невчасної підготовки він може осоромитися настільки, що УЄФА просто відбере у нього право на проведення “Євро-2012”. У такому разі репутація України на міжнародній арені вкотре похитнеться, в той час як запал інвесторів згасне, від чого, перш за все, зазнає втрат багатостраждальна економіка держави.
Польска “Gazeta.pl”, яка неодноразово писала про неефективність Києва у підготовці до головного футбольного чемпіонату Європи, вважає, що незважаючи на дійсно незадовільний стан підготовки українських міст до проведення матчів психологічна атака із боку президента УЄФА Мішеля Платіні на нову українську владу за її недбале ставлення до підготовки до “Євро-2012”, свідчить про захист ним свого друга Григорія Суркіса.
"Ще ніколи президент УЄФА Платіні так потужно не критикував Україну за її повільну та неефективну підготовку до «Євро-2012» і цьому існує своє пояснення: політична ситуація, після приходу до влади Януковича, кардинально змінилася і тепер однією із основних фігур в українській політиці є бізнесмен-головний спонсор Партії регіонів Рінат Ахметов, який одночасно є одним із запеклих ворогів президента Федерації футболу України Григорія Суркіса", — зазначається у публікації. — "Платіні, який багато в чому завдячує своєму президентству в УЄФА підтримкою Суркіса у Східній Європі не може не відповісти йому послугою на послугу і тепер активно погрожує українській владі, що якщо та не поквапиться, то у Києва можуть відібрати право проведення фіналу чемпіонату".
Сайт також додає, що основною причиною, через яку Платіні допомагає Суркісу, є побоювання останнього, що прихід до влади біло-блакитних може позначитися на розстановці сил у Федерації футболу України та зменшити обсяг його повноважень.
Американські ЗМІ, на відміну від європейських, звернулися до теми не футбольної, а політичної і стверджують, що Президент України Віктор Янукович поклав край північноатлантичній інтеграції України, відкликавши заявку на вступ до НАТО та ліквідувавши спеціальну комісію, у свій час створену помаранчевими для зближення Києва із НАТО.
Газета наголошує, що указ про відкликання заявки України на вступ до НАТО збігся із візитом Януковича до Москви — вже другим за його коротку президентську каденцію. /> "Ні для кого не секрет, що Віктор Федорович прагне в рамках відновлення дружніх зв’язків між Києвом та Москвою догодити Кремлю, оголосивши Україну позаблоковою державою — містком між двома сусідніми державами", — пише “The Christian Science Monitor”. — "Водночас, незважаючи на бажання сподобатися російським колегам, Янукович навряд чи думає про те, щоб оголосити Україну офіційно нейтральною державою, адже основною метою українського Президента являється порятунок державної економіки, яка опинилася на межі краху. До того ж не слід забувати, що більшість українців завжди була проти вступу країни до Північно-атлантичного союзу".
Британське видання “The Guardian” переконане, що у МВФ подвійні стандарти відношення до країн-позичальників, зокрема і до України. "Якщо МВФ із радістю позичає розвинутим економікам гроші та не вимагає від них скорочення величезного бюджетного дефіциту як, наприклад у США, то від України, державний борг якої за світовими стандартами, є відносно низьким — лише 10,6% ВВП, фонд бажає виконання всіх його забаганок, зокрема скорочення соціальних виплат та підвищення цін на газ для населення", — наголошує газета і робить висновок, що такий підхід МВФ до Києва та його потреб є хибним. На переконання видання для того. аби українська економіка знову звелась на ноги валютному фонду слід послабити умови багатомільярдного кредиту та відновити його виплату якомога швидше. Тільки тоді Київ зможе знову фіскально стимулювати власну економіку, заохочуючи бізнес та торгові операції та поступово долаючи потужну економічну кризу, яка охопила країну восени 2008-го.
У декількох публікаціях британських та французьких засобів масової інформації Україна неодноразово згадувалася в контексті газових планів Америки, Європи та Росії.
Зокрема, британська “The Times” вважає, що у разі, якщо американська технологія видобутку сланцевого газу, яку планують застосувати при використанніі нетрадиційних джерел газу у Польщі, суттєво послабить позиції російської енергетичної монополії, від цього неодмінно постраждає й Україна. "Газпром може починати хвилюватися: на думку спеціалістів, у центральній та північній Польщі знаходяться до 1,36 трлн кубометрів запасів нетрадиційного газу. Якщо такі очікування виправдяться, то підтверджені резерви природного газу Євросоюзу, які становлять 101 трлн кубічних метрів, збільшаться на 47%, а Польща, яка нині імпортує 72% газу для споживачів, стане самодостатньою державою на найближчий час", — стверджує газета.
Водночас, на її думку, від зростання газової незалежності Європи може постраждати також Україна, через яку на територію ЄС надходить понад 80% блакитного палива. Видання наголошує, що газовий потенціал Польщі вже зацікавив багатьох спеціалізованих потужних компаній, серед яких, зокрема, “ConocoPhillips”, “Exxon-Mobil”, “Marathon” та “Talisman Energy”.
Водночас Україна як транзитер газу може зазнати збитків, якщо Європа почне зменшувати власну газову залежність від російського монополіста "Газпрому", як це рекомендує видання “Le Figaro”. "Не зважаючи на те, що побудова "Північного потоку" — газопроводу, який має постачати блакитне паливо в обхід України, вже офіційно почалася, Європі не слід занадто захоплюватися, адже залежність від Росії та її енергетичних ресурсів не просто ризик пережити чергове припинення постачання газу, а й моральна травма від усвідомлення власної безпорадності", — пише газе та. — "Більше того, поступове виснаження газових ресурсів Північного моря та зростання попиту на блактине паливо найближчими роками лише загострять європейську залежність".
Видання також зазначає, що російські постачальники діють надзвичайно розумно: вони "вербують" впливових людей, серед яких ряд колишніх високопосадовців як Герхард Шрьодер. Водночас імпортери, які не хочуть мати справу із брюсельськими бюрократами і які усвідомили небезпеку українсько-російських газових війн, охоче йдуть на контакт із “Газпромом”, відкидаючи всі ризики та небезпеки.
Із огляду на драматичні події у Киргизії німецька “Berliner Zeitung” порівняла три кольорові революції на пострадянському просторі і дійшла висновку, що на відміну від України та Грузії у Киргизії у 2005-му не перемогла ні демократія, ні державність "Не зважаючи на те, що у всіх трьох державах людям вдалося скинути ненависну їм владу, за перемогою неодмінно слідувала поразка. У Києві лідери помаранчевих не припиняли сваритися через що втратили владу. У Тбілісі демократія зазнала краху — президента Саакашвілі вже ніхто і близько не сприймає як демократа, що із його боку цілком заслужено", — пише газета. — "Однак попри всі недоліки слід не забувати, що демократія в Україні досі не припиняє функціонувати і яскраве підтвердження тому прозорість нещодавніх президентських виборів. Водночас в Грузії — маленькій кумівскій державі вдалося подолати спрута хабарництва, зокрема, серед поліціянтів". У Бішкеку ж, констатує видання, не перемогла ні демократія, ні державність і вже незабаром у народу, бідність якого просто зашкалює, просто увірвався терпець і він знову вийшов на вулиці на цей раз із набагато агресивнішими настроями.