Кабінет міністрів визначив та розподілив питання, що входять до компетенції віце-прем’єр-міністрів, а також встановив між ними взаємозамінюваність.
Про це говориться у відповідній постанові Кабінету міністрів України №456-р, повідомили ГолосUA в прес-службі уряду.
До компетенції першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва належать питання:
підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів України, виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; />
підвищення вітчизняного потенціалу з експорту продукції, що виробляється на підприємствах галузей національної економіки, захисту та підтримки національного товаровиробника; інвестиційно-інноваційної політики в реальному секторі економіки;
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; охорони праці та промислової безпеки;
паливно-енергетичного комплексу, забезпечення енергетичної та ядерної безпеки держави;
розвитку енергоринку, електроенергетики, вугільної, газо- та нафтодобувної галузі;
енергозбереження, диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, у тому числі альтернативних; промисловості; космічної діяльності; транспорту і зв’язку;
розвитку торговельно-економічного співробітництва з країнами СНД;
зв’язків з Верховною Радою України.
У разі відсутності першого віце-прем’єра А.Клюєва згідно з додатком №2 до вищевказаного розпорядження його обов’язки виконує віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко.
До компетенції віце-прем’єр-міністра України Бориса Колеснікова належать питання:
екологічної безпеки; використання та охорони природних ресурсів;
регулювання земельних відносин та їх реформування;
розвитку лісового та водного господарства;
діяльності засобів масової інформації, розвитку інформаційної сфери;
фізичної культури і спорту, підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
туризму; сім’ї та молоді.
У разі відсутності віце-прем’єра Б.Колеснікова згідно з додатком №2 до вищевказаного розпорядження його обов’язки виконує віце-прем’єр-міністр Володимир Семиноженко.
До компетенції віце-прем’єр-міністра України Володимира Семиноженка належать питання:
охорони здоров’я; освіти; науково-технічної та інноваційної політики;
інтелектуальної власності; культури, охорони національної культурної спадщини; реклами, виставкової діяльності; міжконфесійних і міжнаціональних відносин; благодійництва та гуманітарної допомоги; соціальної політики; політики грошових доходів, зайнятості населення, трудової міграції; нагляду за додержанням законодавства про працю;
видавничої та архівної справи; забезпечення захисту суспільної моралі;
державної мовної політики; прозорості та відкритості діяльності органів виконавчої влади, розвитку комунікації влади і суспільства, створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства; взаємодії органів виконавчої влади з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, Національною тристоронньою соціально-економічною радою, Національною службою посередництва і примирення, Українським координаційним комітетом сприяння зайнятості населення, Українським національним фондом "Взаєморозуміння і примирення" при Кабінеті міністрів України, об’єднаннями профспілок та роботодавців, іншими об’єднаннями громадян, а також зв’язків з об’єднаннями закордонних українців.
У разі відсутності віце-прем’єра В.Семиноженка згідно з додатком №2 до вищевказаного розпорядження його обов’язки виконує віце-прем’єр-міністр Б.Колесніков.
До компетенції віце-прем’єр-міністра України Володимира Сівковича належать питання:
забезпечення державного суверенітету, обороноздатності та національної безпеки; мобілізаційної підготовки та мобілізації; ресурсного забезпечення військових формувань і правоохоронних органів; функціонування оборонно-промислового комплексу;
військово-технічного співробітництва, експорту та імпорту товарів військового і спеціального призначення та подвійного використання, експортного контролю; реалізації надлишкового військового майна; правоохоронної діяльності, у тому числі захисту державного кордону та боротьби з податковими правопорушеннями; запобігання та протидії корупції;
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; реалізації правової політики; міграції та біженців;
організації взаємодії з органами прокуратури та судової системи; інформаційної безпеки.
У разі відсутності віце-прем’єра В.Сівковича згідно з додатком №2 до вищевказаного розпорядження його обов’язки виконує віце-прем’єр-міністр В.Тихонов.
До компетенції віце-прем’єр-міністра України Віктора Слаути належать питання:
розвитку агропромислового комплексу; створення інфраструктури продовольчого ринку, забезпечення продовольчої безпеки держави; меліорації земель.
У разі відсутності віце-прем’єра В.Слаути згідно з додатком №2 до вищевказаного розпорядження його обов’язки виконує віце-прем’єр-міністр Б.Колесніков.
До компетенції віце-прем’єр-міністра України Віктора Тихонова належать питання:
розвитку регіонів; адміністративно-територіальної реформи;
реформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на місцевому та регіональному рівні; містобудування, архітектури та будівництва, промисловості будівельних матеріалів; житлової політики та реформи житлово-комунального господарства;
збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів населених місць, пам’яток архітектури і містобудування, благоустрою та інженерної інфраструктури територій населених пунктів; організації роботи органів виконавчої влади з нормативно-правового врегулювання питань виборчого процесу та створення Державного реєстру виборців.
У разі відсутності віце-прем’єра В.Тихонова згідно з додатком №2 до вищевказаного розпорядження його обов’язки виконує віце-прем’єр-міністр В.Слаута.
До компетенції віце-прем’єр-міністра України Сергія Тігіпка належать питання:
проведення економічних реформ, економічної, цінової, регуляторної політики, формування позитивного інвестиційного іміджу України; реформування відносин власності, управління об’єктами державної власності та приватизації державного майна; статистики та бухгалтерського обліку; розвитку підприємництва; демонополізації та розвитку конкуренції;
захисту прав споживачів; стандартизації, метрології та сертифікації;
державного матеріального резерву та державних закупівель; удосконалення системи функціонування банківських і небанківських фінансових установ, розвитку ринку капіталу його інфраструктури; регулювання ринків фінансових послуг, цінних паперів та фондового ринку; реформування публічної адміністрації; міжнародної інтеграції, зокрема СОТ, співробітництва з міжнародними організаціями та іноземними державами;
координації політики інтеграції України до Європейського Союзу;
євроатлантичної інтеграції України; співробітництва з Радою Європи; адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; транскордонного співробітництва; співпраці з Представництвом України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі); залучення і використання зовнішньої та міжнародної технічної допомоги, співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями; взаємодії Кабінету міністрів України з Національним банком, "Ощадбанком", "Укрексімбанком" та іншими банками, Торгово-промисловою палатою, фондовими та валютними біржами.
У разі відсутності віце-прем’єра С.Тігіпка згідно з додатком №2 до вищевказаного розпорядження його обов’язки виконує перший віце-прем’єр-міністр А.Клюєв.
До компетенції Міністра Кабінету Міністрів України Анатолія Толстоухова належать питання: координації діяльності органів виконавчої влади з питань підготовки для розгляду Кабінетом Міністрів України проектів нормативно-правових актів, інших документів;
контролю за виконанням органами виконавчої влади актів законодавства; розвитку державної служби та зміцнення її кадрового потенціалу; проведення адміністративної реформи;
моніторингу організаційно-управлінської діяльності керівників місцевих органів виконавчої влади, спрямованої на забезпечення ними соціально-економічного розвитку територій;
впровадження технологій електронного урядування та європейських стандартів у діяльність органів виконавчої влади, сприяння вивченню та використанню світового досвіду організації державного управління