Міністр економіки України Василь Цушко вважає, що конкурентоспроможними секторами української економіки на світовому рівні є машинобудування, космічна й авіаційна галузі, сільське господарство, металургія та хімічна промисловість. Про це повідомила прес-служба уряду.
«Наша продукція комічної галузі, зокрема створення ракетоносіїв за програмами «Циклон» і «Зеніт», участь у міжнародній програмі «Морський старт», у рамках якого забезпечуються запуски космічних апаратів з морської платформи на екваторі, та створення національного супутника зв’язку користується великим попитом у світі», – зазначив Василь Цушко.
Міністр економіки України переконаний, що конкурентоспроможною на світових ринках є також продукція авіабудівної галузі, є потенціал підвищення експортних можливостей літакобудування, зокрема розгортання серійного виробництва середньо магістральних літаків «Ан-148» та їхніх модифікацій.
За словами керівника економічного відомства, основними сільськогосподарськими галузями, які мають високу конкурентоспроможність на світових ринках, є зернова та олійно-жирова галузі.
«Вагому роль у формуванні позитивного сальдо зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією відіграє зернова група», – сказав міністр економіки України.
Так, у 2009-2010 році у загальній структурі вартості експорту сільськогосподарської продукції частка зернових становитиме близько 70%, що свідчить про високу конкурентоздатність українського зерна як експортно-орієнтованого товару.
У 2008-2009 роках Україна посіла третє місце в світі після США та ЄС за обсягом експорту зерна. За даними Держкомстату, всього експортовано 24,7 мільйона тонн зерна, з них пшениці – 12,7 мільйона тонн (у тому числі продовольчої – 5,8 мільйона тонн), ячменю – 6,4 мільйона тонн, кукурудзи – 5,5 мільйона тонн.
Крім того, керівник економічного відомства зауважив, що єдиним сектором аграрного виробництва де, завдяки запровадженню економічних заходів регулювання ринку, встановлено баланс економічних інтересів держави, сільськогосподарської та переробної сфер виробництва і внутрішнього споживача є олійно-жировий комплекс України. Як наслідок, галузь динамічно розвивається та відноситься до бюджетоформуючих галузей аграрного сектора з потужним експортним потенціалом.
«Зростає потреба світу і в українській металопродукції, яка з початку поточного року демонструє позитивну динаміку експорту, що обумовлено покращенням кон’юнктури зовнішніх ринків та стабілізацією роботи вітчизняних підприємств», – відзначив Василь Цушко.
При цьому, зростання внутрішнього попиту на металопродукцію, зокрема плоский прокат, відбувається перш за все з боку машинобудівної галузі.
Міністр економіки також поінформував, що сезонне пожвавлення спостерігається на світовому ринку мінеральних добрив. Відтак, на його думку, хімічна промисловість української економіки, основними експортними продуктами якої є аміак, мінеральні добрива та шини пневматичні для легкових та вантажних автомобілів, автомобілів, автобусів, сільгосптехніки, має всі можливості для виходу з кризи конкурентоздатною.
Василь Цушко вважає, що для посилення конкурентних переваг секторів української економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках необхідно змінити структуру реального сектору економіки у напрямі виробництва продукції вищих технологічних укладів, пріоритетного розвитку високотехнологічних галузей, посилення впливу науково-технічної, інноваційної діяльності та енергозберігаючих технологій на підвищення продуктивності української економіки та створення нових робочих місць.
«Нам потрібно розвивати машинобудування і приладобудування як основу високотехнологічної модернізації економіки, виробництво сучасної ракетно-космічної і авіаційної техніки, суден, електровозів і рухомого складу нового покоління, новітніх технологій для виготовлення медичної та сільськогосподарської техніки», – резюмував міністр економіки України.