Потреба в коштах на утилізацію запасів меланжу у Калинівці та Ценжіві становить 115,7 мільйонів гривень.
Про це повідомив директор Департаменту утилізації компонентів рідкого ракетного палива та ракет і боєприпасів Міністерства оборони України Анатолій Сосновський в інтерв’ю газеті “Народна армія”.
Як він додав, в результаті реалізації спільного з ОБСЄ проекту стосовно утилізації запасів меланжу вивільниться чималий фінансовий ресурс.
"Лише на утримання військових частин, де зберігається меланж, з Державного бюджету щорічно витрачається близько 9 мільйонів гривень", — констатував Анатолій Сосновський.
Він також зазначив, що меланж — це хімічний компонент, окислювач, необхідний для горіння ракетного палива. Після зняття з озброєння Українського війська ракет, які приводилися в рух саме таким видом палива, на території нашої держави залишилися значні його запаси.
"Особливість цієї речовини в тому, що меланж — це агресивна хімічна сполука. Він складається з концентрованої азотної кислоти, чотириокису азоту та інгібіторів корозії, які уповільнюють процес псування резервуарів, у яких зберігається. Тож зрозуміло, що його слід утилізувати", — наголосив Анатолій Сосновський.
За його словами, у 1999 році було прийнято Державну цільову програму утилізації компонентів ракетного палива, однак через відсутність коштів вона залишилася нереалізованою. До того ж документом передбачалося, що кінцевим продуктом переробки має бути азотна кислота, на яку тоді не було попиту.
"Шукали й інші можливі шляхи утилізації. Зокрема, були намагання вирішити проблему силами і засобами вітчизняних підприємств хімічної промисловості. Так, фахівці підприємства “Струм” з Вінниці запропонували переробляти меланж на мінеральні добрива. Однак здійснити проект так і не вдалося", — констатував директор Департаменту утилізації компонентів рідкого ракетного палива та ракет і боєприпасів Міністерства оборони України.
Як він додав, у 2005 році ОБСЄ відповіла на звернення української сторони щодо проекту утилізації меланжу в Україні. Цього ж року відбувся міжнародний семінар за участю ОБСЄ і НАТО. Також було проведено техніко-економічний аналіз можливостей утилізації.
"Фактично тоді ми і розпочали практичну реалізацію проекту, який впроваджуємо сьогодні спільними зусиллями. Мається на увазі утилізація меланжу за рахунок коштів, що надійшли від країн-донорів – членів ОБСЄ", — зазначив Анатолій Сосновський.
За його даними, на сьогодні 16,3 тисяч тонн надлишкових некондиційних компонентів ракетного палива зберігається на території шести військових частин, дислокованих у Калинівці Вінницької області, Ценжіві Івано-Франківської області, Радехові Львівської області, Любашівці Одеської області, Шевченковому Харківської області та Білій Церкві.
"Об’єкти зберігання побудовані у 50-60-х роках минулого століття, а власне самі резервуари експлуатуються понад 20 років, тому більшість із них майже повністю вичерпали встановлені терміни експлуатації. Товщина стінок ємностей під впливом агресивної рідини з кожним роком зменшується. Це може призвести до їхньої остаточної руйнації та витоку меланжу. В такому разі ґрунтові води та навколишні землі стануть небезпечними для використання на десятки років, а їхнє очищення може стати вкрай витратним та тривалим процесом", — підкреслив Анатолій Сосновський.
Тому, додав він, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про затвердження переліку компонентів рідкого ракетного палива, яке підлягає утилізації в обсязі 14,7 тисяч тонн.
Як додав Анатолій Сосновський, Міністерство оборони України спільно з ОБСЄ провели відповідну роботу, результатом якої є реалізація проекту щодо утилізації 3 тисяч тонн меланжу, що зберігається на території об’єктів у Калинівці та Ценжіві. Окислювач ракетного палива планується утилізувати за рахунок країн-донорів, які фінансують цю програму.
Контракт, який у вересні цього року підписали ТВО Міністра оборони України Валерій Іващенко та Генеральний секретар ОБСЄ пан Марк Перрен де Брішамбо у присутності представників російського виконавця, який виграв тендер на утилізацію меланжу, передбачає виконання робіт протягом одного року.
"Роботи із вилучення меланжу планується розпочати всередині листопада нинішнього року. Тому є надія, що до кінця наступного року Україна позбудеться 3,168 тисяч тонн меланжу, який зберігається у Вінницькій та Івано-Франківській областях", — зазначив Анатолій Сосоновський і додав, що за умови вдалої реалізації цього проекту, секретаріат ОБСЄ готовий надати наступний транш допомоги.
Наступними об’єктами, які буде пропонувати для фінансування Міністерство оборони України, стануть склади у Радехові та Шевченковому.