Гаряча телефонна лінія «Зимова екзаменаційна сесія 2009/2010 навчального року» розпочала роботу у понеділок у Міністерстві освіти та науки України
Про це повідомила прес-служба відомства.
«Планується, що телефонна лінія зебезпечуватиме належний контроль за проведенням зимової екзаменаційної сесії 2009/2010 навчального року у вищих навчальних закладах. Це сприятиме оперативному реагуванню на можливі факти порушень чинного законодавства про вищу освіту», — йдеться у повідомленні. Консультативний телефон діятиме до 26 лютого 2010 року за номером (044) 486-27-21.
Як пояснив журналісту ГолосUA черговий телефонної лінії Ігор Балуба, для того, щоб до навчального закладу був відправлений запит про перевірку причетності до правопорушень, зокрема вимагання хабарів, потерпілому (у даному випадку студентові) слід лише зателефонувати за зазначеним номером та надати максимальну кількість інформації, зокрема своє прізвище, ім’я та по-батькові, заклад, де проводиться навчання, а також прізвище та ім’я викладача, котрий вимагає хабар.
«Ми будемо з’ясовувати це питання, але безумовно, якимись слідчими функціями ми не володіємо. Тобто буде відісланий запит до навчального закладу. Для того, щоб довести наявність хабара, потрібно залучати до цього правоохоронні органи», — сказав представник телефонної лінії.
За словами співрозмовника, гаряча лінія працює безпосередньо для надання консультативної допомоги стосовно того, як поводити себе у тій чи іншій ситуації, чи правомірними були дії викладача по відношенню до студента. «У своїх діях ми звичайно обмежені, і обмежені правовим полем», — сказав він, пояснивши, що у випадку, якщо потерпілий має докази про причетність певного викладача до корупції, слід звертатися безпосередньо до правоохоронних органів.
«Ми у Міністерстві освіти зі свого боку контролюємо цей процес і вимагаємо від керівників вищих навчальних закладів і їх підрозділів, щоб це було усунено. Цей процес є зворотнім процесом обміну інформацією з громадськістю, студентством, їх батьками, недержавними установами, громадськими організаціями», — сказав І. Балуба.
Начальник відділу моніторингу вищої освіти Департаменту вищої освіти МОЗ Микола Фоменко пояснив сам механізм обробки даних про порушення прав студентів. За його словами, після того, як черговий отримує інформацію, він складає доповідну директору Департаменту відомства. Справа навіть може дійти до Міністра залежно від серйозності звинувачень. У випадку вимагання хабара від студента, відділ надсилає запит з проханням перевірити діяльність того чи іншого викладача безпосередньо до ректора вищого навчального закладу. Той, у свою чергу, зобов’язаний після проведення перевірки поінформувати відділ про її результати.
За словами співрозмовника, факти вимагання хабарів є далеко не всім спектром діяльності Департаменту, він може розглядати навіть фінансові зловживання у ВИШах. Щоденний робочий процес відділу завершується написанням доповідної записки на ім’я директора Департаменту щодо характеру тих дзвінків, які надійшли протягом дня.
«Ми не каральний орган. Телефонуємо ректору не щодня, бо це є серйозне випробування для навчального закладу. З мого досвіду, дуже часто, на жаль, такі звернення до гарячої лінії використовуються для того, щоб нашкодити викладачу», — сказав М. Фоменко.
Представник органу також повідомив, що ними розглядаються усі без винятку звернення громадян. «Були факти, коли після нашого втручання викладачів звільняли з роботи. Це коли корупція підтверджувалася», — сказав він, додавши, що подібні телефонні лінії практикуються вже не вперше, зокрема досвід з їх впровадження вже має Міністерство внутрішніх справ та Генеральна прокуратура України.
«Ми відкриті, ми співпрацюємо під час сесії, під час вступної кампанії із Генпрокуратурою, і з МВС… Щороку відбувається підсумкова колегія Міністерства освіти та науки, на якій розглядаються всі факти. Крім цього, створена експертна кадрова комісія, де всі ці речі розглядаються саме на предмет рекомендації Міністру щодо розриву контракту навіть з керівником вищого навчального закладу у разі підтвердження його причетності до хабарництва чи фінансових зловживань», — зауважив М. Фоменко.