Минулого тижня закордоні видання не надто багато уваги приділили Україні, однак ті, хто все ж присвятив нам свою дорогоцінну увагу, вкотре писали про газ та невчухаючу економічну кризу у державі.
Німецька газета “Hаndelsblatt” (http://www.handelsblatt.com/) переконана, що підвищення цін на російський газ прискорить реформи в Україні. "Із першого січня на Україну очікує підвищення цін на російський газ із 208 доларів до 310 за тисячу кубометрів. Експерти вбачають у переході на ринкові відносини між Україною та Росією шанс для потрібних реформ," — наголошує видання, однак зауважує, що одночасно із підвищенням цін Київ отримуватиме більше грошей за транзит газу. Зважаючи на останній факт, український уряд виявив бажання почати лібералізацію внутрішнього ринку сировини. " На фоні нових обставин виникає можливість для утворення таких газових відносин між Україною та Росією, які будуть засновуватися на ринкових засадах, а значить будуть поступово ставати менш політизованими. Упродовж цього року Київ зміг погасити свої газові борги лише за рахунок величезного кредиту, який він отримав від МВФ минулої осені. Однак український уряд постійно відмовлявся реформувати занадто корумпований енергетичний ринок держави. Нові домовленості, які були досягнуті Прем’єром Тимошенко та її колегою Путіним можуть врешті дати поштовх до формування більш прозорого ринку", — вважає “Handelsblatt”. />
Водночас австрійське видання “Die Presse” (diepresse.com) зазначає, що в України існує певна новорічна традиція, яка так чи інакше пов’язана із газом: то Київ свариться із Москвою, то збирає гроші на оплату газових боргів у міжнародних фондах. "Вічно бідна Україна з її неспроможністю оплачувати російський газ не подобається нікому — ні МВФ, ні "Газпрому". Однак ні перша, ні останній не збираються виділяти Києву кошти, аби він оплатив свої рахунки. Зокрема, валютний фонд відмовив українському уряду переказати кошти із взятого ним кредиту до кінця поточного року, чим дуже засмутив прем’єра-кандидата в Президенти Юлію Тимошенко" — відзначає газета.
А от газета “The New York Times” (http://www.nytimes.com/2009/12/23/world/europe/23kiev.html) присвятило свою публікаціюКиївському зоопарку та конфлікту довкола нього. "Економічна криза добралася й до Київського зоопарку. Тяжке фінансове становище України торкнулося відомого столичного закладу, який у 2007 виключили із Європейської асоціації зоопарків та акваріумів через погані умови утримання тварин та поганого ставлення до них". Захисники прав тварин вважають, що у нинішньому стані справ винна як адміністрація зоопарку, яка некомпетентно розпоряджається коштами, так і міська державна адміністр ація, яка на їхню думку, прагне продати територію зоопраку забудовникам, а тварин перевезти у передмістя. "Минулого року ексцентричний мер Києва Черновецький звільнив директора зоопарку через те що той ніби-то не зумів знайти пару для слона", — нагадує газета. — "Однак експерти переконані, що таким чином КМДА прагне отримати контроль над зоопарком".
Підозри активістів активно спростовує нинішній директор зоопарку Світлана Березіна, яку, за поширеними чутками, недолюблює переважна більшість працівників зоопарку. Вона стверджує, що на реорганізацію закладу має бути відведено більше часу, адже попереднє його керівництво було некомпетентним та втілювало непотрібні дорогі проекти. Вона також повністю заперечила тезу про можливий продаж землі зоопраку, назваши такі слова "не більше ніж звичайними чутками".
Німецьке видання “Die Welt” (www.welt.de) вважає, що ЄС став більш вимогливий у доборі нових кандидатів на вступ до союзу, ніж раніше. "Брюсель став набагато більш обережним у доборі нових кандидатів на членство у союзі 27-ми держав, ніж ще 5 років тому" — пише газета. — "Перш ніж подати заявку на членство у ЄС,країні необхідно пройти перевірку на рівні асоційованого членства і приєднатися до стратегічного альянсу".
Видання також нагадує, що ні для кого не секрет, що більшість держав союзу незадоволені розширенням своїх кордонів у напрямку південного-сходу Європи, і впершу чергу це стосується Румунії та Болгарії, яких провідні держави члени союзу звинувачують у адміністративних зловживаннях та корупції. Тож навряд чи вони захочуть приймати до своїх лав ще й такі держави як Україна та Грузія, які відомі маштабами корупції та економічної недбалості. Такі недружні настрої європейської громади, наголошує газета, можуть суттєво вплинути на рішення щодо прийняття у лави ЄС Сербії, яка нещодавно подала заявку на членство. "Белград, який прагне стати частиною європейської громади, має враховувати той факт, що сербська економіка досі не подолала ні наслідків соціалістичної системи, ні травм балканських війн 90-х" — наголошує “Die Welt”.