Минулого тижня Україна знову не могла скаржитися на відсутність уваги закордонної преси. Засоби масової інформації аналізували підсумки першого туру виборів та прогнозували перспективи майбутнього переможця, писали про відносин України з Росією й пророкували можливість дефолту української економіки.
Зокрема, італійське видання «La Stampa» зробило висновок, що Тимошенко та Янукович несподівано обмінялися союзниками. Тепер, за оцінкою газети, на стороні Юлії Володимирівни — Кремль, а на стороні Віктора Федоровича — декілька впливових економічних та політичних західних кіл. "Ще нещодавно Тимошенко сприймалися як союзниця прозахідного Президента Ющенка, а Янукович вважався маріонеткою в руках Путіна", — нагадує видання. — " Однак сьогодні все не так однозначно: Кремль схильний підтримувати українського прем’єра, адже він встиг укласти із нею ряд ключових газових договорів, і набагато менше готовий співробітничати із лідером Партії регіонів, який намагається постати в очах західних партнерів як нейтральний та раціональний політик". «La Stampa» також зазначає, що хто б не переміг у другому турі, він/вона будуть намагатися проводити набагато більш прагматичну політику, аніж їхній попередник Ющенко, тісно співпрацюючи як із Заходом, так із Москвою.
Тим часом іспанська газета «El Pais» висловила думку, що хто б не став наступним Президентом України, ця ключова для стабільності в Центральній Європі країна надалі викликатиме занепокоєння у своїх західних та східних партнерів. Причина такого занепокоєння видання вбачає, перш за все, у відсутності стабільної політичної та економічної ситуації у державі. Ні у Віктора Януковича, ні у Юлії Тимошенко, не дивлячись на всі популістські обіцянки, немає магічного рецепту миттєвого подолання економічної кризи у країні: обидва, скоріше за все, спиратимуться на підтримку західних фінансових інститутів, терпіння яких увірвалося після того, як українська влада не виконала жодних умов наданого їм кредиту.
Водночас Москва обурена віддаленням Києва від свого "старшого брата" та його зближенням із ЄС і НАТО. Однак, зазначає видання, попри все незадоволення як Захід, так і Москва побоюються, що Київ не зможе подолати свої економічні негаразди через перманентні політичні баталії в країні і спровокує фінансовий колапс у цілому східноєвропейському регіоні. "Брюссель та Москва прагнуть, аби Київ якнайшвидше обрав нового Президента, який зможе плідно співпрацювати із обома та забезпечити стабільність у всьому регіоні, заспокоївши як Схід, так і Захід", — пише «El Pais».
Британське видання «The Financial Times» присвятило увагу іміджу українських кандидатів у Президенти, нагадавши, що американські політтехнологи не припиняють активне формування образу Віктора Януковича ти Юлії Тимошенко. Газета відзначає, що із українськими кандидатами працюють провідні американські політтехнологи, які мають зв’язки із Республіканською та Демократичною партіями США. Так, Пол Манафорт, який співпрацює із американськими республіканцями, у нинішньому році успішно допомагав здобути підтримку виборців лідеру Партії регіонів Віктору Януковичу. Натомість прем’єр Юлія Тимошенко віддає перевагу співробітництву із компанією «AKPD Media and Message», що заснована старшим радником Обами Девідом Аксельродом та його колегою Джоном Алазоне, який працював у виборчому штабі нинішнього президента США. Віктор Ющенко, який вибув із боротьби у першому турі виборів, користувався послугами американської «PBN Company» і політтехнолога Хіларі Клінтон Марка Пенна. У публікації наголошується, що правила роботи у Києві набагато менш чіткі та прозорі порівняно з Вашингтоном: кампанії постійно фінансується сумнівними фондами, в той час як закони, що регулюють фінансування та етичні питання, практично не виконуються. "Тим не менше, працювати в Україні вигідно: однорічний контракт фірми коштує від 2 до 4 млн. доларів і українські політики готові платити такі гроші за якісні послуги", — цитує видання неназваного американського політтехнолога.
Ще одне англомовне видання «The Wall street journal» дійшло висновку, що Україна — одна із небагатьох демократичних держав на пострадянському просторі і тому вона неодмінно потребує допомоги Заходу. Газета відзначає, що попри загальне розчарування у помаранчевій владі та численних заявах Європи "про втомленість від України", Київ підтвердив статус столиці демократичної держави, провівши перший тур виборів винятково прозорим шляхом. "Стабільна та демократична Україна — це гарантія того, що Росія не зможе відновити свою імперію у східноєвропейському регіоні. І, не дивлячись на необхідність покращення відносин між Москвою та Києвом, Заходу слід задуматися над перезавантаженням своїх відносин із Україною та забезпечити подальший розвиток свободи у цій пострадянській державі", — зазначає видання.
У іншій публікації «The Wall street journal» писала, що після того, як у першому туру виборів нинішній Президент Ющенко вибув із боротьби, Кремль відчув полегшення і "розморозив" відносини із Києвом. "Москва задоволена політичною смертю Ющенка, із яким у неї складалися вкрай тяжкі відносини. Не дивно, що президент Медведєв одразу ж після завершення першого туру виборів відрядив до України довгоочікуваного посла Зурабова", — зазначає газета та додає, що тепліші відносини між Києвом та Москвою можуть сприяти політичному та економічному віддаленню України від Заходу. Натомість, наголошується у публікації, на щастя для ЄС, прихильність Кремля може нарешті припинити цінові та газові війни, що вже стали традиційними між двома екс-братерськими республіками."Не залежно від того, хто здобуде перемогу у другому турі, каменів спотикання у відносинах між Москвою та Києвом однозначно стане менше, що свідчить про тонку та розумну тактику російських високопосадовців", — наголошує «The WSJ».
Австрійська газета «Der Standard» єдина, хто зосередився на суто економічній темі. За її оцінкою, ЄС слід готуватися до декількох державних дефолтів, особливо у Східній Європі.Видання наводить слова гарвардського економіста Кеннета Рогоффа, який вважає, що серед потенційних країн-банкрутів більшість становлять східноєвропейські держави, в тому числі Україна, Латвія, Румунія, Угорщина.
До іншої групи країн, що опинилися на межі дефолту, він відніс Грецію, Ірландію та Португалію, фінансовий стан яких залишається тяжким. За словами Рогоффа, кредити МВФ Україні, Латвії та Угорщині тримають їх економіки на плаву, однак сукупний державний борг цих країн настільки великий, що навіть зовнішня фінансова допомога може не врятувати їх від колапсу. "Ні Київ, ні Рига, ні Будапешт, ні всі інші так і не вдалися до жорстких реформ власної економіки та до скорочення величезного бюджетного дефіциту. Як наслідок, Європі навряд чи вдасться уникнути декількох державних дефолтів упродовж наступних років", — цитує американського експерта «Der Standard».