Локомотивом виходу із кризи стануть країни, що розвиваються, — вважає американське видання “The New York Times”. http://www.nytimes.com/2009/06/25/business/global/25oecd.html?_r=1&ref=world
Зазвичай, основною економікою, що повертає до здорового функціонування світову фінансову систему після різноманітних рецесій, виступає Америка, — пише газета. Однак цього разу, здається, що локомотивами, які витягнуть економіки світу із кризової безодні стануть такі країни як Китай, Індія та Бразилія."Ще декілька місяців тому експерти прогнозували крах економік, що розвиваються,- відзначає видання, — але схоже на те, що вони помилились. Організація економічної співпраці та розвитку опублікувала цієї середи дослідження, в якому зазначено, що найближчим часом можна очікувати одужання економік Китаю, Індії та Бразилії. Там же було визнано, що в Америці, Європі та Японії поки що не слід очікувати покращення фінасових показників. Тим не менше генеральний секретар Організації Анхель Гуріа вважає, що не можна покладати всю надію на Пекін, Бразиліу та Делі, адже ті можуть лише допомогти світовим економікам подолати рецесію, але не зробити це самотужки".
Економісти зазначають, що знову все актуальнішою стає теорія так званого "декаплінгу", яка стверджує, що провідні економіки функціонують окремо від економік, що розвиваються. /> Аргументуючи, Анхель Гуріа звертає увагу на формування ринкових цін на нафту протягом останнього часу. "Ще у лютому ціна на барель нафти становила 33 долари, але зараз вона зросла до 70 доларів. Як це можна пояснити в умовах найпотужнішої економічної рецесії всіх часів?"- дивується він і робить висновок на користь правильності теорії "декаплінгу".
У своїй доповіді, наголошує видання, Організація економічної співпраці та розвитку також подякувала США за вдалу розробку плану фіскального стимулювання, але зазначила, що одужання як американської, так і європейської економіки "відбуватиметься поступово, повільно і слабко". "Повернення теорії декаплінгу — це не просто предмет наукової суперечки на тему, яка академічне угруповання виявилося правим. Це, перш за все, проблема балансу влади у світі. Більшість політиків та експертів побоюється, що внаслідок потужності економіки Китаю, наприклад, він почне диктувати стандарти міжнародної політики. Таким державам як США буде вкрай важко визнати, що економіки, що розвиваються можуть діяти незалежно від ситуації у провідних державах світу",- зазначає видання.
Виконавчий голова економічного департаменту Організації Йорген Ельмесков, відзначив, що порівняно із ситуацією 15-ої давності, економіки Китаю, Індії та Бразилії суттєво прогресували і вони можуть у найближчому часі стати надзвичайно впливовими на міжнародній арені. За оцінками Організації економічної співпрації, економіка Китаю цього року зросте на 7,7%, а наступного на 9,3%, водночас індійська на 5,9% цього року та на 7,2% наступного, а бразильська у 2010 на 4%. Для порівняння економіка США цього року скоротиться на 2,8%, а наступного року зросте лише на 0,9%, в той час як економіка ЄС скоротиться на 4,8%.
"Незважаючи на те, що теорія "декаплінгу" постійно то набуває, то втрачає популярність, економісти не можуть ні спростувати, ні підтвердити її,"- зазначається у статті. Після Другої Світової війни, коли активно почали набирати оберти процеси глобалізації економісти помітили, що падіння виробництва у провідних державах неодмінно позначається на економічній ситуації бідних країн у сторону її погіршення. Але у 2007-08 роках, коли у Америці стали відчуватися зародки рецесії, а її економіка почала уповільнюватися, ситуація в Китаї, Росії, Бразилії та Індії була із точністю до навпаки. "Здавалося, що гіпотеза "декаплінгу" померла, коли в кінці минулого року стало зрозуміло, що рецесія тяжко вдарила по країнах, що розвиваються, зокрема, по Росії. Але нинішня інформація від Організації економічної співпраці та розвитку знову повертає її до життя"- наголошує видання.
Відносно впливу, який може спричинити теорія декаплінгу, то він може бути як позитивним, так і негативним. Наприклад, для економіки Китаю вона означатиме зростання та вплив на міжнародній арені, а це також означає, що може підвищитися попит на продукцію вироблену у Японії, Німеччині та США, які переживають зниження експорту. Водночас негативним наслідком може стати зростання банківського відсотка на Заході та у Японії, разом із цінами на нафту та іншими товарами, які в умовах кризи провідним державам буде тяжко придбати. Так само потенційним наслідком декаплінгу може стати витік капіталу із США та Європи до країн, що розвиваються. Тим не менше, підсумовує “The New York Times”, поки що одне зрозуміло точно, що саме Китай, Індія та Бразилія можуть очікувати зростання своїх економік як протягом 2009-го, так і 2010-го років.
Підгот. Л.Дубенко.