У Побужанах на Львівщині бізнесмен хотів купити дерев’яну церкву, щоб поставити її у себе на дачі.
Про це заявив директор Львівської картинної галереї Борис Возницький.
Три місяці тому приїхав один бізнесмен, каже, вирішив в себе на дачі поставити церкву. Давав добрі гроші, розповів директор.
За рік на дерев’яний храм з 1777 року претендували двічі – спочатку в селі говорили про бізнесмена з Донецька, потім – про чиновників із Черкас. Жодні суми не фігурували.
Її просто інші парафіяни хотіли собі поставити, бо не мали своєї церкви, повідомив один з мешканців села.
Хто насправді претендував на сакральну пам’ятку з цінним іконостасом, так і залишилося таємницею. Люди розповідають, вирішили її долю на загальних зборах.
Житель Побужан Тарас Малкевич заступився за церкву: "Добрий господар з подвір’я не продає нічого. Потім мене підтримала голова сільської ради і на тому то все скінчилося. Папери вже були. Треба було тільки підписати людям. Але, ніхто не підписав".
Таких прикладів — обмаль. Старезних храмів із дерева, які одним лише виглядом просять про порятунок від часу і байдужості сільських парафіян – сотні.
Наприклад, шведи вигадали створити музей зі старих будівель просто в центрі Стокгольма. У Львові — це Шевченківський гай. Із радянських часів тут знаходять притулок старі церкви. Власний природній скансен із дерев’яних храмів і старих хат є чи не в кожному селі Західної України, але не в кожному селі вони знаходять притулок.
За матеріалами: 1+1