Найдешевший у світі бензин продається у Венесуелі – одному з найбільших світових експортерів нафти, де впродовж останніх десяти років ціни на бензин в країні тримаються на рівні 3-4 центи за літр.
Про це повідомив “Prian.ru”
Однак, безалкогольні напої коштують в 20 разів дорожче, пляшка мінеральної води – в 25 разів, чашка еспрессо в місцевому кафе – в 30 разів.
Часто відвідувачі заправних станцій залишають більше чайових співробітникам "заправки", ніж платять за сам бензин, адже, як говорить 38-річний Алексис Сантана, який 16 років працює водієм автобуса, "якщо у нас є нафта, то і бензин має бути дешевим".
"Продавати наш бензин за такими цінами – це просто блюзнірство. З таким успіхом ми могли б віддавати його безкоштовно!" — заявив в одній зі своїх мов президент країни Уго Чавес.
Проте підвищення цін дорівнюватиме політичному самогубству в країні, де молоді люди вважаються незалежними від батьків після того, як купують собі авто.
Насамперед, низькі ціни на бензин стали можливими завдяки державним субсидіям, які склали $19 млрд станом на середину 2008 р., коли вартість нафти сягала $116 за баррель.
Крім того, за словами Рамона Еспіназі, колишнього головного економіста державної нафтової компанії “PDVSA”, “через те, що компанія щорік дарувала більше $3 тис. кожному власникові автомобіля в країні, у неї не залишається грошей на поліпшення місцевої системи дистрибуції нафти, стимулювання інших секторів економіки або скорочення своєї заборгованості".
Як стверджує економіст Хосе Луіс Кордейро, 80% всього бензину використовується приватними автомобілями, які перевозять всього 20% населення країни, у той час 80% громадян вдаються до послуг суспільного транспорту, який споживає 20% бензину.
Згідно з дослідженням, проведеним всесвітнім банком в 1990-х рр., $4 млрд, що їх Венесуела витрачала у той час на субсидування дешевого бензину, вистачило б на будівництво 41 тис. початкових або 7 тис. середніх шкіл в рік.
Низька вартість бензину призводить також до його контрабанди в сусідні з Венесуелою країни – Колумбію, Бразилію і Гайану.
За деякими даними, майже 80 тис. сімей на північному сході Колумбії частково або цілком залежать від контрабанди палива як засобу для існування.