Світова економічна криза виявила відсутність гармонійної єдності між країнами-учасниками Європейського Союзу. Такий висновок зробило британське видання “The International Herald Tribune” /> .
ЄС, пише газета, є незвичайним політичним союзом, в якому беруть участь 27 держав — від Британії до Румунії. Головна мета їхнього об’єднання — це спільна економічна діяльність суверенних держав, разом із забезпеченням на цій території миру. Євросоюз є найбільш помітним у світі економічним блоком країн із загальною кількістю людей у 491 млн людей, із ринком, здатним виробляти на одну третину більше, ніж ринок США. "Але економічна криза — зазначає “The International Herald Tribune”, — чітко продемонструвала, що про гармонійну єдність блоку не йдеться. Європа поки що навіть не здатна виступити як сума окремих державу у ЄС. Говорити про щось більше не слід взагалі".
Криза стала тим чинником, що дійсно мав показати наскільки ЄС є гомогенним, — вважає видання. Однак, більшість експертів, серед яких є навіть відверті прихильники євроінтеграції, визнали, що союзу не вдається компетентно розв’язати економічні та політичні проблеми. "Кожен із європейських лідерів занадто сконцентрований на внутрішній політиці своєї держави і це не дає йому плідно співпрацювати із іншими та шукати вихід із кризи колективними зусиллями",- відзначає газета. -"Постійно тільки і чути як уряди ЄС звинувачують одне одного у надмірних планах фіскального стимулювання, як вони не можуть дійти згоди щодо пріоритетів для Європейського центробанку (себто чи має він більше опікуватися майбутньою інфляцією чи можливою глибокою рецесією) та як вони, за рахунок інших членів ЄС, забезпечують роботою громадян власної держави”.
Нещодавні вибори до Європарламенту,- наголошується у публікації, — лише підтверджують, що економічна та політична єдність у Cоюзі майже відсутня. Явка на виборах склала лише 43% попри економічну кризу та обов’язкове голосування у деяких державах. "Такою низькою явкою на виборах, зокрема, скористалися ультраправі партії, які є противниками ЄС та імігрантів із бідних держав, і зелені. Ті ж. хто все таки пішов на ці вибори, голосували переважно керуючись інтересами винятково власної держави , а не колективними."- зазначає газета.
Оскільки американське лідерство на міжнародній арені за рахунок провальних війн у Іраку та Афганістані разом із крахом вільного ринку похитнулося, політична та економічна модель Європи стає все важливішою та актуальнішою. "Багато аналітиків розглядає економічну модель Європи (активна участь та контроль державою ринку країни; соціальне забезпечення і т.д.) як необхідну альтернативу англо-американському капіталізму",- наголошує видання і додає, що попри те, що крах ринку нерухомості стався у США, від нього більше зазнала збитків саме Європа. За оцінками МВФ, у європейських банках вдвічі більше так званих "поганих акцій", аніж в американських, і їм складніше від них позбавитися. До того ж бюджетний дефіцит, разом із рівнем безробіття (особливо серед молодих), у європейських державах зараз небезпечно зростає. "Після того як стало ясно, що держави-члени ЄС не здатні дати потужну колективну відповідь економічній кризі, експерти вважають, що вона триватиме у ньому довше, ніж в Америці".- наголошується у статті.
Національний інтерес проти колективного
Завжди, навіть у найкращі економічні часи наголошує видання, у ЄС центральною проблемою були протиріччя національних та колективних інтересів. В умовах кризи ситуація стала ще гострішою. Тепер лідери всіх європейських держав намагаються якнайшвидше врятувати виробництво у власній країні, часто жертвуючи іншими членами союзу. Багато робітників, наприклад у Франції, відчувають, що європейська інтеграція їхньої держави у Євросоюз коштує їм власної роботи.
Тьєрі Фаго, який працює на фабриці відомого виробника шин “Goodyear Dunlop”, втратив роботу, яку він виконував протягом 13-ти років. "Ми створили ЄС, аби захищати інтереси держави на міжнародному рівні, але із включенням до блоку країн Східної Європи багато людей втратили свій заробіток. Виходить, що ЄС створила такі умови, коли легко втратити свою роботу громадянину іншого члена блоку. Це неприпустимо"- вважає Фаго.
Звичайно, ЄС не збирається у найближчому часі розпадатися, але вже стало очевидним, що він не зможе стати гідним політичним та військовим конкурентом США на міжнародній арені. Провали економічної політики ЄС стають очевидними, коли замість створення єдиної програми виходу із кризи, кожна країна блоку намагається керуватися лише власним планом. До того ж Союз не має спільного бачення політики відносно Москви, зокрема зменшення його залежності від постачання російського газу, та Афганістану.
Франко-німецькі відносини
Традиційно відносини між Францією та Німеччиною є головним двигуном Євросоюзу. Тим не менше всім очевидно наскільки між канцлером Меркель та президентом Саркозі відчувається прохолода, адже вони обидва занадто сконцентровані на внутрішній політиці своїх держав, замість плідної співпраці. "Не тільки між Парижем та Берліном відчувається прохолода у відносинах, а й між північною та південною Європою. Легко помітити наскільки тяжко Німеччина погоджується втілювати плани фіскального стимулювання і водночас допомагати потопаючим економікам Греції та Іспанії",- зазначає газета. Солідарність, яка мала стати основним принципом існування Союзу, зникла як тільки на горизонті з’явилася економічна криза. Західні держави блоку із неохотою хочуть допомагати східним, економіка яких зазнала краху. Більшість фінансових інститутів надає перевагу австрійським чи німецьким банкам перед угорськими чи латвійськими. Що ж до таких держав як Україна, яка не є членом ЄС, то Брюсель взагалі не цікавиться її майбутнім. Зрозуміло, що принцип Європи "без кордонів" зазнав краху.
Яка ж мета ЄС?
Після того як стало зрозуміло, що ЄС не здатний забезпечити виконання чітких та спільних ініціатив в умовах кризи, багато громадян замислилося над метою цього союзу. Колишній працівник заводу у Німеччині Дені Фальке, який нещодавно втратив свою роботу внаслідок скорочення, вважає, що в економічному плані Євросоюз не відповідає покладеним на нього очікуванням. "Звичайно, ЄС забезпечує Європі більш вагому роль на міжнародній арені, але як економічний союз — це провал. Багато людей поступилося роботою дешевшій робочій силі Східної Європи. Якщо ми єдиний блок, то так не може відбуватися. Брюсель мало допомагає людям під час кризи і я сумніваюсь чи здатен він взагалі це зробити. Як на мене, американська відповідь фінансовій кризі набагато краща.
В іншому кінці Євросоюзу — у Румунії люди переважно втішаються тим, що вони є частиною нібито багатшого та респектабельнішого блоку, ніж колишній СРСР, попри те що економічна ситуація у їхніх державах є загрозливою, а безробіття безпупинно зростає. Кріштіна Лінчу, яка працювала раніше у Мадриді, змушена була через кризу повернутися до Румунії. Деякою мірою вона навіть вийграла від кризи, адже ціни на нерухомість знизилися, а вона мала достатньо заощаджень, аби придбати квартиру.
Тож, слід визнати, що ЄС переживає не найкращі часи, але рано чи пізно він зуміє подолати та економічні труднощі. Питання якою ціною та складом він це зробить.
"Після того як буде затверджена Лісабонська угода, ЄС створить собі більш чіткий план дій і обере президента Союзу з повноваженнями на довший термін. На жаль у цій угоді мало йдеться про економічний аспект розвитку ЄС, але “The Internatinal Herald Tribune” висловлює у цьому відношенні оптимізм.
Підгот. Л.Дубенко.