Науковці, як тільки дізналися про загрозу мору риби, одразу запропоновували службам МНС чотири варіанти вирішення проблеми.
Про це заявив директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик на прес-конференції в Києві, передав кореспондент ГолосUA.
«Екологічна проблема з рибою почалась не в лютому, не в березні, а почалась ще 12 січня, коли у верхів’ї Київського водосховища вміст кисню наблизився до одиниці, при мінімальній нормі в 4 одиниці на кубічний літр води», — сказав науковець.
За його словами, про це було повідомлено усі служби, комітети та відомства, однак жодних дій не було прийнято. Він зазначив, що за деякий час товщина криги перевищила 60 сантиметрів і ситуація стала критичною.
Науковець констатував, що службам було запропоновано 4 виходи задля уникнення масового мору риби: використати закуплені в 1995 році криголами (однак їх не було виявлено, а при роботі з розламу криги для уникнення паводку використовували буксири, які розраховані для руйнування криги у 20 см), також можна було бурити отвори в кризі над місцями зимівлі риби і закидати їх соломою, іще одним шляхом виходу з ситуації було встановлення компресорів для збагачення води киснем, або ж ламати кригу піротехнічними засобами.
К.Коваленко