Під час свого візиту в Україну міністр довкілля, охорони природи і безпеки ядерних реакторів Німеччини Зіґмар Ґабріель відвідав Чорнобильску АЕС та взяв участь в старті спільних з Україною проектів з захисту клімату. Про це повідомила "Німецька хвиля".
Церемонія започаткування спільних німецько-українських проектів у межах Міжнародної ініціативи із захисту клімату та налагодження співпраці з використання альтернативних джерел енергії на загальну суму 400 мільйонів євро відбувалась у посольстві Федеративної Республіки в Києві.
У ній, поряд з Зіґмаром Ґабріелем, взяв участь заступник міністра екології України Іван Чорнокур. Хоча головною метою свого візиту Ґабріель назвав налагодження співпраці з Україною у впровадженні екологічно безпечних та відновлювальних джерел енергії, він багато уваги приділив ядерній енергетиці та здійснив поїздку на Чорнобильску АЕС.
Він сказав, що плани України створити власний замкнений ядерний цикл та побудувати десятки нових ядерних реакторів є правом суверенної держави. Але застеріг про наслідки такої стратегії: "Федеральний уряд не надає допомогу ядерним проектам. Звичайно, її можуть надавати німецькі підприємства. Ми вважаємо ядерну енергетику ризикованим способом отримання енергії, позаяк це пов’язано не лише з ризиками виробничого процесу, а й з проблемою відходів. У світі наразі близько п’ятиста ядерних реакторів. Я хотів би знати, де їхні власники візьмуть кошти на підвищення їхньої потужності чи побудову нових енергоблоків".
Ґабріель впевнений, що, попри своє лідерство у впровадженні екологічно безпечних та відновлювальних джерел енергії , Німеччина могла б прискорити цей рух у співпраці з такими країнами, як Україна: "Україна має великі шанси з розвитку гідроенергетики, вітроенергетики, а також значний потенціал видобутку енергії з біомаси. Ви можете запозичати наш досвід, нам потрібна співпраця між нашими фахівцями. Разом ми можемо досягти великого успіху".
Заступник міністра екології України Іван Чорнокур назвав досвід Німеччини корисним і привітав виділення кредитною установою Німеччини – KFW – 260 мільйонів євро на 2 проекти з реабілітації електростанцій та фінансування Німецьким товариством технічної співпраці – GTZ – пілотних проектів з енергоощадного будівництва. Водночас, він зазначив, що сама Україна не має коштів на купівлю енергоощадних технологій.