Росіяни хочуть придбати шість українських суднобудівних заводів та контролювати галузь. Про це в статі «Пробоїна під ватерлінією» пише газета «Україна молода». В матеріалі йдеться про наміри Росії купити «Заря-Машпроект» і Чорноморський суднобудівний завод. Що є дивним, оскільки попит на українську судно-будівну продукцію досить низький. Хоча це не завжди було так. Галузь занепала за часів незалежності, її розвалювали буквально «цеглинка за цеглинкою», а великі і перспективні заводи не виробляють навіть 10% продукції порівняно з обсягами за СРСР. У Міністерстві промисловості підтвердили інтерес ОСК до цих активів, але зазначили, що переговори про інтеграцію з російською корпорацією поки не ведуться. «По суті, немає ніяких законодавчих ініціатив. Тому зараз складно щось говорити про придбання ОСК українських підприємств», — заявив прес-секретар Мінпромполітики України Сергій Гончаров. Проте цілком очевидно, що нинішня Верховна Рада може видати «на-гора» будь-які потрібні владі законодавчі ініціативи, причому у стислий термін. Андрій Новак, автор книги «Як підняти українську економіку», сказав «УМ»: «Головне — не створювати солодких ілюзій, адже сподіватися на те, що російська сторона не скористається критичним становищем стратегічної сфери — судно-будівництва — не доводиться. Спираючись на досвід інших «добросусідських» інвестицій з боку РФ в Україну, варто зауважити про те, що будь-які фінансові вливання завжди або майже завжди супроводжуються політичними преференціями, встановленням контролю, монополії…».
Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко запідозрив МВС у створенні двійника президента України Віктора Януковича. «Ще один Віктор Федорович?» — стаття «України молодої» розповідає про припущення Луценка, який таким чином прокоментував розширення штату охоронців глави держави. /> Правоохоронне відомство вирішило закупити автомобілів на 6 млн. грн. Луценко наголошує, що міністерству не потрібні нові авто. «Коли я очолював МВС, ні я, ні мої заступники пішки на роботу не ходили, і машини у всіх були справні», — цитує лідера «Народної самооборони» партійна прес-служба. По-друге, Юрій Луценко нагадав, що минулого року МВС закупило автомобілі для взводу супроводу президентського кортежу, «на який, на жаль, МВС було змушене виділити декілька мільйонів гривень». Відтак Луценкові важко припустити, що нова закупка має йти на автопарк міністра та його заступників, «адже тоді виявиться, що уряд України просить у МВФ кредит і водночас 6 мільйонів викидає на закупівлю машин для керівництва одного міністерства — МВС». Відтак Луценко й припускає, що додаткові витрати продиктовані новими підходами до охорони Президента та створенням його додаткового «фантома».
В матеріалі газети «Україна молода» «Софія — Московська?» журналіст розповідає про наміри Московського патріархату відновити служби в Національному заповіднику «Софія Київська» — музейники стривожені долею давніх фресок і мозаїк. Цілком можливо, що в одному з найвідоміших музеїв Україні — Софійському соборі — вже незабаром почнуться богослужіння. У ЗМІ активно обговорюють новину: на розгляді в Президента і Прем’єра зараз перебуває лист від Митрополита Володимира, який просить відновити щоденні служби в Софії Київській. Працівники музею «Софійський собор» упевнені: якщо відновляться служби у найстарішому соборі Києва, Україна втратить фрески і мозаїки, датовані ХІ століттям. Собор входить до складу Національного заповідника «Софія Київська», перебуває під охороною ЮНЕСКО і з 20-х років минулого століття щоденних служб тут не проводили — стародавній розпис дуже легко пошкодити.
”Вода нагрівалася настільки, що можна було готувати каву”, так називається публікація журналіста «Газети по-українськи», де він розповідає про перепетії українців, яких спека поставила в нелюдські умови існування. Так, журналіст розповідає про пасажирів поїзда, які подорожують в аномальну спеку, і яким провідниця не дозволяє відкрити вікна. На склі напис: ”Вікна не відчиняти. У вагоні працюють кондиціонери”. Температура +32°C, нічим дихати. Кондиціонер діє тільки в купе провідника. Від задухи 53-річній Іванні Олександрівні стає зле. Провідниця приносить аптечку. Там упаковка валідолу і дві анальгіну.
“Не положено откривать окошка. Кондиціонери працюють. Ви їх не відчуваєте, бо вагон дуже нагрітий. Ще трохи проїдемо, і стане лучче. У мене є мінеральна водичка з холодільника, продаємо пиво і квас”, — каже провідниця.
Єдине прочинене вікно — в туалеті. Туди заходять чоловіки, сидять по 15–20 хв. Провідниця кричить на пасажирів, що ті курять у вбиральні.
Найбільше на столичному залізничному вокзалі на задуху у вагонах скаржаться пасажири приміських електричок. У години пік до вагона набивається кількасот людей. Витяжка майже не працює. А кватирки у вікнах вузькі, свіже повітря майже не потрапляє досередини.
У електричках підвищеного комфорту працюють кондиціонери. — Температура не підіймається вище 25 градусів. Це цілком комфортні умови. Пасажири у дорозі 4 години. Поїздкою завжди задоволені, — каже начальник потяга Київ—Жмеринка. Імені не називає. Керівництво ”Укрзалізниці” заборонило працівникам спілкуватися із пресою.
«Жебраків і торговців розігнали до приїзду патріарха Кирила» — таку назву має стаття, розміщена в «Газеті по-українськи». Вже у вівторок о 7.00 півсотні двірників у жовтогарячих та зелених жилетах прибирають центральну вул. Преображенську в Одесі. Вона перетинається із Дерибасівською, розповідає журналіст видання. Готуються до приїзду глави Російської православної церкви патріарха Кирила. 20 липня він прилетів із Москви. Одеса стала першим містом його дев’ятиденного візиту. Біля головних храмів Одеси — Спасо-Преображенського та Успенського соборів — зазвичай багато жебраків. Цього дня не видно жодного. На вулиці встановили з десяток рекламних сітілайтів. Зображено Кирила, великими жовтими літерами написано: ”Добро пожаловать, ваше святейшество”.
“Меня милиционер попросил сегодня тут не появляться, — голосно каже до приятеля чоловік. У нього спухле обличчя і брудний одяг.
Координатор громадської ініціативи ”Оновлення країни” в Одеському регіоні Сергій Гуцалюк, 38 років, каже, що в Одесу приїздив глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар та інші релігійні діячі. Жодного церковного ієрарха так не оберігали:
Та ж «Газета по-українськи» в середу публікує статтю «Кошеня з різними очима визначає погоду» — розповідь про котика та його хазяїна, який довіряє прогноз погоди своєму улюбленцю. Попри пораду ветеринара, що попередив хазяїна тваринки, що коти з різними очима раніше старішають та втрачають слух і нюх, Богдан Нагірний залишив собі кошенятко. Так, за розповідями 20-річного Богдана, коли має бути сонячна погода, бігає по подвір’ї, лягає спати на ліжку. Перед дощем ховається під ліжко, п’є саме молоко. У Луцьку вже тиждень немає дощу. За цей час кіт жодного разу не пив молока. Учора перед обідом попив трохи. Півгодини йшов легкий дощ, хоч по телевізору передавали, що в Луцьку опадів не буде.
Газета «День» в середу в статі «Студентом стане… фізично витривалий» пише про особливості вступної кампанії цього року. Так, за розрахунками, що приводить журналіст видання, 500 тисяч абітурієнтів (за прогнозами Міносвіти саме стільки цього року випускників шкіл стануть студентами вищих навчальних закладів) поділити на 861 вишів (за інформацією Дмитра Табачника стільки навчальних закладів «відкрили двері своїх приймальних комісій») — це трохи більше 570 абітурієнтів. Мабуть, такі розрахунки робив міністр освіти, коли скорочував удвічі — з місяця до двох тижнів — термін прийому документів до вишів. Мовляв, до 31 липня всі, хто хоче, й так встигне принести документи. А ще — менше бігатимуть поміж вишами (цього року дозволено подавати документи у 5 вишів на 3 факультети). Нехай це жарт, але з 15 липня — дня, коли розпочався прийом документів, — у вищих навчальних закладах більш менш обходиться без паніки і стовковиськ лише у невеличких вишах. Але не в тих, які мають статус національного і є рейтинговими, принаймні, в регіоні — чи це Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, чи Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого у Харкові чи Тернопільський державний медичний університет ім.І. Горбачевського.
Вийшло так, що Дмитро Табачник вирішив дати більше приймальним комісіям часу для роботи з документами, але абітурієнтам, відповідно, обмежив час подачі документів — і в Україні створилася безпрецедентна ситуація. В ці дні в приймальних комісіях вишів — ажіотаж, якого не було ніколи. Люди займають чергу з другої ночі, а то й з вечора, при цьому постійно потрібно відмічатися (практикується перекличка), аби не втратити черги. Під час спеки втрачають свідомість, оскільки черга — по кілька тисяч осіб. При цьому діти приїжджають з батьками, тож біля престижних вузів останні дні — постійні стовпотворіння. Практично в кожному виші були випадки, коли викликали «швидку» — і для дітей, і для батьків. До того ж рідко які абітурієнти подають документи тільки в один виш на один факультет… За інформацією Інтерфаксу, зараз у Кабінеті Міністрів готуються продовжити термін прийому документів ще на два тижні. Очевидно, що більшість абітурієнтів чекає на це розпорядження, але спека і стовпотворіння — це не єдині питання, які саме цього року турбують вступників.
На розі вулиць Кирпоноса і Князя Чорного «У Чернігові археологи розкопали рів Окольного граду», також повідомляє газета «День» в середу.
Про існування цього рову науковцям було відомо ще з 70—80-х років минулого століття, однак остаточно розкопати та детально дослідити оборонну споруду нині їм удалося вперше.
За словами наукового співробітника інституту археології НАНУ, кандидата історичних наук Олени Черненко, Окольний град був позначений на картах Чернігова XVIII століття, оскільки тоді рів іще стояв відкритим. Тільки 1803 року під час генерального перепланування міста рів, разом із іншими оборонними спорудами Чернігівської фортеці (ровом, що оточував Дитинець, та стародавніми валами), засипали. «Завдяки інформації, отриманій під час розкопок, ми можемо зробити висновок, що цей рів був споруджений у Х сторіччі», — говорить науковець. — Ширина рову перевищує двадцять метрів, а глибина — вісім метрів.
Найбільший вміст нітратів, що часто в десятки разів перевищує допустиму норму, — в питній воді сільської місцевості. Про це розповідає стаття в газеті «День» під назвою «Розвінчано міф про криничну воду», де українців застерігають: від нітратного забруднення страждають грунтові води по всій країні.
Нині в сільській місцевості проживає понад 30% населення України, тобто понад 14 мільйонів осіб — фактично третина країни.
Одним із факторів, що роблять «живу воду» «мертвою», є нітрати, які при перевищенні вмісту в складі води призводять до тяжких захворювань, зокрема, до водно-нітратної метгемоглобінемії, яка може стати причиною смерті. Особливо гостро ця проблема постає в українських селах.
Нітрати добре всмоктуються в кишково-шлунковому тракті, швидко потрапляють у кров і розносяться по всьому тілу. Коли дози перевищують допустимі норми, виникає гостре нітратне отруєння. Безпечною для людини дозою нітратів є 150—200 мг на добу, гранично допустимою — 500 мг, токсичною — понад 600 мг. Для дітей ці норми є значно меншими.