29 жовтня 2009 року в українських друкованих ЗМІ можна почитати про питання, що наболіли: масова захворюваність на грип та ГРВІ по Україні, та запізнення опалювального сезону у столиці. Даякі газети навіть володіють інформацією про те, скільки заробляють українські телевізійники за період виборів, а також якими є результати експертизи скандальної аудіоплівки, записаної у кабінеті екс-президента Леоніда Кучми. Кому заважає графа у виборчому бюлетені «проти всіх» та чому монахам забороняли користуватися «мобілками» та ноутбуками, і що насправді криється під «розрекламованим» словом «криза»? Про це та інше можна дізнатися із випусків українських газет за 29 жовтня.
Газета «Новая»
Чудо не сталося. Опалювальний сезон у Києві почався із запізненням. Із дня його офіційного відліку пройшло два тижні, але тепло досі є не у всіх киян. При цьому в будинках, де опалення увімкнули, почалися масові прориви тепломереж. Багато будівель залишаються без тепла саме через аварії.
Слідом за Тернопільською областю про спалах грипу заявила Львівська. Хвороба усього за два дні переростає в пневмонію. Тим часом у Дрогобичі, де також зафіксований спалах захворюваності, люди по місту ходять у марлевих пов’язках. Якими ще способами захистити себе від грипу та ГРВІ, дізнаєтеся із статті «Захід України — на карантині!».
«Україна молода»
Газеті стали відомі результати німецької експертизи записів колишнього майора Державної служби охорони Миколи Мельниченка, зроблених ним у кабінеті Президента Леоніда Кучми. результати західної експертизи вже отримали в Генпрокуратурі, але керівництво Різницької не бажає повідомити їх громадськості. Проте дещо із викновків експертної комісії все-таки відомо, і очевидно, що колишні та теперішні вищі посадові особи держави нестимуть кримінальну відповідальність…
Попри всі прогнози, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко таки сподівається на швидкий ренесанс вітчизняної економіки. Вона заявила, що вже після першого кварталу 2010 року ми почнемо повертатися до тих об’ємів виробництва, які мали в докризовий період. Насправді ж незалежні аналітики стверджують: перехід динаміки ВВП із «мінуса» у «плюс» наступного року теоретично можливий, але…
Ще якийсь десяток років тому про Острозьку академію знали лише з підручників історії. Адже наприкінці XVI століття цей навчальний заклад був єдиним не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Сьогодні Острозька академія знову в авангарді освітнього процесу. Стати її студентом — мрія багатьох школярів. Адже ВНЗ дуже нагадує зарубіжні університети, коли навчальний заклад розташовується у віддаленому містечку і є такою собі «державою в державі». Як такого розквіту ВНЗ вдалося досягти всього за 15 років, розповів ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник.
Газета «День»
Робота депутатів на виборчому полі вирує. Голосувати українцям «проти всіх» хоче заборонити депутат від БЮТ Валерій Писаренко. Народний депутат вважає, що відсутність такого вибору заохочує електорат до активного голосування. Чому свідомі громадяни йдуть на виборчу дільницю, навіть якщо їм не подобається жоден із кандидатів? Журналісти проаналізували ситуацію, результат — у статті «Кому й чому заважає графа «проти всіх»?»
Дивний і багатий світ макрозйомки захоплює та чарує: звичайні на перший погляд речі в наближеному вигляді набувають зовсім інших форм і значень. «Розкриймо таємниці природи!» — таким неофіційним лозунгом ознаменувалося відкриття експозиції в Києві. У виставковій залі Міської публічної бібліотеки ім. Лесі Українки представлено понад 40 світлин фотохудожників із різних куточків світу.
65 років тому, 28 жовтня 1944 року, останній куточок української землі на Закарпатті було остаточно очищено від нацистських загарбників. Головне було зроблено: українці страшною ціною, ціною мільйонів життів своїх кращих синів і дочок (історики досі уточнюють загальні цифри втрат — від 5 до 9 мільйонів) відстояли своє право на життя на нашій Землі.
«Газета по-українськи»
Хвиля політичної реклами накрила Україну задовго до початку виборчих перегонів. За деякими даними, за проведення більш-менш ефективної кампанії кандидату в президенти доведеться викласти щонайменше $70 млн. А всім претендентам, запевняють експерти, — не менше $400 млн. Лише за серпень та вересень кандидати витратили на зовнішню рекламу близько $2 млн. Дехто прогнозує, що загалом доходи телевізійників цього ”сезону полювання” сягнуть близько $100–105 млн.
Перші вісім тягових двигунів для електровозів виготовили на Смілянському електромеханічному заводі в Черкаській області. Їх відправили в Росію. Новинку розробили смілянські конструктори. Завдяки двигунові потяг розганятиметься до 160 км/год.
Футбольні матчі, які проводять на українських стадіонах, поділяють на два види. Перший, і поки що більший, складають такі, на які ходять лише найзавзятіші вболівальники, а також родичі та знайомі футболістів. На інші ходять усі. Навіть ті, хто не знає напевне, на якому місці команди. У цих матчах наших глядачів приваблює не стільки футбол, скільки ім’я суперника. Аби вживу побачити всесвітньовідомих футболістів, наші люди не звикли шкодувати ні часу, ні грошей. Вони готові їхати на гру за кілька сотень кілометрів і терпіти всі незручності.
У третьому тисячолітті від Різдва церква все-таки прийняла прогрес. Але чи прийме тепер він її? Упродовж своєї історії церква затято боролася з прогресом. Тих, хто посмів науковими відкриттями похитнути релігійні догми, спалювали. Тепер же можна побачити, як біля воріт Києво-Печерської лаври довготелесий монах з аскетичним обличчям хвалиться парафіянинові новою мобілкою.
«Сільські вісті»
Людство сьогодні нагадує мислителя: то тут, то там керівники держав, кращі економічні уми збираються на симпозіуми, конференції, саміти. Лише протягом останнього місяця їх відбулося близько півдесятка. У Пітсбурзі (США) вперше засідала так звана «двадцятка», до якої входять керівники країн, що або мають статус розвинених, або претендують на нього. Що ж насправді відбувається в світовій економіці? Яке значення саміту G-20 для світу і, зокрема, України? Чим пояснити різкий поворот країн–членів СНД у бік дієвої інтеграції? Про це розмова з відомим експертом міжнародного класу, доктором економічних наук, членом-кореспондентом НАНУ Валерієм Мунтіяном.