“День”
“Гори Аладдіна”
У кожному териконі “закопано” мінімум 100 мільйонів доларів, запевняють донецькі вчені. Але їх не чують…
Нещодавно міський голова «шахтарської столиці» Олександр Лук’янченко мусив визнати, що розрекламована програма з розпродажу териконів, розташованих на території міста, не спрацьовує. Мовляв, навіть у тих випадках, коли приватним фірмам за безцінь пропонували старий породний відвал практично у центрі, аби розчистити його і потому на власний розсуд використовувати вивільнений майданчик, — бажаючих не знаходилося. Бізнесмени, порахувавши потенційні витрати, обирали менш екзотичний варіант, хоч і десь на дальньому передмісті.
Схоже, і надалі Донецьк “прикрашатимуть” кількадесят штучних гірських новоутворень, яких так лірично оспівано в віршах радянської доби. Проте в реальному житті терикони місцевих шахт приносять місту виключно проблеми. Мало того, що вітри розносять звідти навкруги дрібний, дошкульний, усюди проникаючий пил — значна частина з тих промислових звалищ пустої породи, колись виданої на-гора разом із донецьким вугіллячком, потроху тліє, отруюючи атмосферу чадним газом та сполученнями сірки.
Час від часу, ті поетичні «блакитні донецькі гори» взагалі перетворюються на справжні вулкани, несподівано вибухаючи та викидаючи в повітря багатотонні кам’яні брили. Наймаштабніший з таких випадків, у сусідньому з Донецьком Селідовому, забрав колись безліч людських життів.
“Сільські вісті”
Земне тяжіння космічного сокола />
Він народився 5 жовтня 1930 року. Вся Україна і світ дізналися його ім’я 12 серпня 1962-го. Сьогодні першому українському космонавтові Павлу Поповичу виповнилося б 80.
Сталося нечуване досі диво: над планетою — вперше в історії людства! — з космічних висот лунала пісня. Це була українська народна пісня — і співав її український космонавт Павло Попович. Він мав чудовий голос і прекрасний слух — міг би закінчити консерваторію, і його професійний спів могли б чути у багатьох концертних залах чи в оперних театрах. Павло Романович вибрав небо. Як досвідчений військовий льотчик, він давно зрівнявся з пісенним соколом і ширяв на найсучасніших тоді винищувачах значно вище і швидше за легендарного птаха.
Усе спочатку
У новітній українській історії не було президента, якого б цілком влаштовували надані йому повноваження. Хіба що Леонід Кравчук, проте й тоді питання повноважень руба поставив Леонід Кучма як прем’єр. Згодом, ставши президентом, він дві каденції поспіль добивався розширення власного впливу. Навіть референдум проводив щодо конституційних новацій. Та — безуспішно. Вікторові Ющенку повноважень також не вистачало, і з другого року його правління відбулася конституційна реформа з розподілом повноважень і відповідальності між Президентом, Кабміном та парламентом.
А от Віктор Янукович, і так маючи безмежний вплив на будь-яку сферу суспільного життя, 1 жовтня отримав ще й такі повноваження, які нікому з його попередників і не снилися.
Правники з Адміністрації Президента рішення Конституційного суду вважають бездоганним. Бо, мовляв, усуваючи порушення процедури ухвалення конституційних змін, повернуто до життя ту редакцію Основного закону, що діяла до 8 грудня 2004 року. І тепер решта органів влади мають привести законодавство про себе до вимог повернутої Конституції.