Цього тижня у центрі уваги закордонних засобів масової інформації опинилися чергові фінансові проблеми України та її конфронтація із Міжнародним валютним фондом.
Видання “Financial Times Deutschland” у своїй статті зауважило, що президент Ющенко йде на відкриту конфронтацію із МВФ, підтримуючи закон про підвищення соцстандартів, в той час як представники фонду категорично виступають проти набуття ним чинності і погрожують припинити видачу кредиту. "Останнім часом відносини між Києвом та МВФ суттєво погіршилися. Рік тому всі політичні сили співпрацювали із фондом для отримання кредиту, однак сьогодні від цієї співпраці не залишилося і сліду. Минулого тижня президент Ющенко підписав закон про підвищення соцстандартів, проти якого фонд активно виступає і через який він може заморозити видачу кредиту, що, на думку експертів, неминуче призведе до девальвації гривні" — наголошується у публікації.
Газета також відзначає, що протягом останніх років зовнішній борг України зріс до величезних розмірів, в той час валютні резерви, які могли б допомогти у разі девальвації, що може виникнути як наслідок припинення виплати фондом кредиту, вдалося накопичити порівняно мало. "Протистояння Києва вимогам МВФ, кредит якого фактично врятував економіку від дефолту, незрозумілий як для фонду, так і для таких держав як Латвія та Ісландія. Зокрема Рига, яка також залежна від кредиту МВФ і змушена скоротити соціальні виплати, ніяк не збагне чому Київ вимагає до себе особливого ставлення", — наголошує “Financial Times Deutschland “.
Водночас інші західні ЗМІ вказують, що протистояння між Києвом та МВФ — не єдина фінансова проблема України на даний момент. Австрійське видання “Die Presse” в унісон із британським “The Times” аналізували чи достатньо у Києва коштів, аби сплатити за спожитий у минулому місяці російський газ. "В України знову проблеми: у неї не вистачає грошей, аби сплатити за спожитий російський газ, однак цього разу прем’єр Росії вирішив не погрожувати Києву, а закликав ЄС допомогти йому. Володимир Володимирович не стримувався у виразах, зазначивши, що Брюселю слід "підкинути хоча б мільярдик" Києву, адже у європейців, мовляв, "гроші є". Він також наголосив, що Росія вже заплатила Україні за транзит свого газу 2,5 млрд доларів", — зауважили обидві газети, наголосивши, що Брюсель вже відверто втомився від постійної схвильованості з приводу надійності постачання російського газу через Україну і буде приділяти якомога більше уваги розробці альтернативних проектів газопроводів.
Німецьке видання “Frankfurter Allgemeine Zeitung” присвятило свою статтю темі поширення епідемії грипу в Україні та спекуляції на ній кандидатів у президенти. "Досі незрозуміло чи йдеться про вірус грипу H1N1 чи про сезонне перевищення епідемічного порогу, однак українці активно скуповують не тільки ліки в аптеках, але й такі перевірені засоби народної медицини як часник, лимон та цибуля" — наголошується у публікації. — "Однак паніка серед населення також посприяла активності учасників президентської кампанії. Президент Ющенко, який має практично нульові шанси на переобрання, одразу ж заговорив про "загрозу національній безпеці" і закликав ЄС, США та Росію допомогти Україні.
Натомість один з найбільш реальних кандидатів на посаду президента Віктор Янукович вимагає відставки міністра охорони здоров’я і вважає, що у слабкій боротьбі із епідемією винний уряд. Паралельно із своїми опонентами прем’єр Тимошенко розгорнула бурхливу діяльність: уряд запроваджує карантинні заходи та закриває навчальні заклади. Юлія Володимирівна постійно закликає людей шити маски, при цьому погрожуючи аптекам-спекулянтам позбавленням ліцензій. Тож, якщо хтось думає, що під час епідемії в Україні панує єдність, то він серйозно помиляється. Кандидати в президенти вже давно встигли звинуватити одне одного у поширенні панічних настроїв".
Відносно президентської кампанії висловилося видання “Die Welt”, яке вважає, що Україна поступово стає частиною Заходу: "все, ніби, вказувало на те, що українська економіка близька до банкрутства, однак це враження виявилося хибним, особливо після того як на головній сцені з’явилася вся "біла та пухнаста", вбрана у прикрашений вишивкою костюм Тимошенко, яка виступила перед 100 тисячами осіб. Прем’єр, яку критикують за її слабку боротьбу із економічною кризою, заявила про висунення своєї кандидатури на посаду президента і спробувала оживити дух епохи перетворень. І хоча цього вечора виступ Юлії Володимирівни був дуже схожий на Майдан 2004-го, відтоді в країні сталися кардинальні зміни. Двічі в Україні відбулися парламентські вибори. найпрозоріші на всьому пострадянському просторі. До того ж на телебаченні постійно транслюються політичні шоу та відбувається жвава суспільна дискусія.
Газета також відзначає, що нинішня президентська кампанія суттєво відрізняється від минулих. Такі гострі теми, які були ще недавно актуальні, як вступ до НАТО, статус російської мови та відносини із Росією — втратили свою цінність. Найбільшу увагу під час цієї кампанії отримав артеківський скандал і це, як би сумно це не звучало, є ознакою того, що Україна стає частиною західного світу" — вважає “Die Welt”.
Привертає також увагу опубліковане цього тижня опитування “Pew Research Center” про ставлення громадян із країн пострадянського простору до економічних, соціальних та політичних змін, які відбулися після падіння Берлінської стіни та розвалу СРСР. Згідно з результатів цього опитування, більшість жителів країн Східної Європи неоднозначно ставляться до демократії та капіталізму — що, між іншим, не заважає їм цінувати зміни на краще, які відбулися після падіння Берлінського муру. Росіяни "оплакують Радянський Союз" та прагнуть повернути імперію назад. В Україні прихильниками багатопартійної демократії виявилися не більше третини опитаних, а 72% угорців заявили, що при комуністах економічна ситуація в державі була кращою. У цілому країни пострадянського простору вже не такі прихильні до капіталізму, як це було на початку 90-х. Найкраще ставлення як до капіталізму, так і до демократії висловили такі держави як Польща, Чехія та Словаччина. До числа основних проблем, на думку учасників опитування, відносяться корупція та необ’єктивність судової системи, а також величезна прірва між бідними та багатими.