В такий страшний час для країни, у період коли у нас фактично їде війна ми нарешті усвідомили, що ми — Українці.
Кожен з нас відчуває абсолютну силу, нам допомогли зблизитись один з одним та усвідомити, що ми маємо свою мову, традиції, звичаї, націю та культуру.
Так сталося, що дуже багато українців змушені сьогодні покидати свої домівки, починати з початку своє життя, розуміючи свій обов'язок перед державою. Покидаючи роботу і родину вирушають на фронт, залишаючи все що мають, заради права бути громадянином своєї країни. Україна понад усе! Тепер для українців це не просто слова. Та країна, про яку ми всі мріяли, країна, яка гарантує свободу, а не привілеї, для багатьох з нас стала надцінною ідеєю.
В Україні рівень патріотизму не просто зріс, а досяг максиму, протягом останніх місяців говорити українською стало модно. Модними стали наш Поплавський та Вакарчук, адже саме їхні пісні стали не просто популярними, а як повідомляють очевидці, вкрай необхідними у зоні АТО.
Для людей, які перебувають у постійній напрузі чи пережили екстремальні ситуації, потрібна підтримка, а пісня – це гарні ліки, які дають змогу поглянути на життя крізь призму добра і людських почуттів. Такі зрозумілі і близькі сьогодні слова в піснях Поплавського : «Мамо», «Сину», «Батьку», «Україна», «Дорогі мої батьки» та Вакарчука : «Я не здамся без бою», «Вставай», «Незалежність», «Я їду до дому». Ці пісні пропагують вічні цінності – добро, милосердя, співчуття, любов та патріотизм, піднімають моральний дух нації , прославляють Україну та українців. Україна понад усе!