П’ять з десяти великих банківських установ України до початку серпня все ще не повернули Нацбанку рефінансування, котре було надано їм для підтримки ліквідності під час кризи.
Загалом вони заборгували регулятору 32 млрд. грн., погасивши за сім місяців нинішнього року всього 6,5% цього боргу. Про це свідчать дані балансів топ-10 українських банків за розміром активів.
Найбільшим боржником НБУ є Ощадбанк. Його заборгованість перед регулятором становить 15,8 млрд. грн. За ним розташувався ПриватБанк, якому треба повернути 8,1 млрд. грн., на третій позиції Укрексімбанк (6,4 млрд. грн.), Далі — Альфа-Банк (1,7 млрд. грн.) і Промінвестбанк (0,3 млрд. грн.). Щоправда, за інформацією ПІБу, 3 серпня він остаточно розрахувався з НБУ, достроково погасивши решту суми кредиту рефінансування.
Крім Промінвестбанку, віддавати рефінансування ніхто особливо не поспішає. Приміром, ПриватБанк протягом цього року погасив борг перед НБУ на 187 млн. грн., або на 2,25%. Ощадбанк віддав 165 млн. грн. (1,04%), Альфа-Банк повернув 57,5 млн. грн. (3,3%). «Остаточний термін погашення по кредитах рефінансування встановлений на 2013 рік. Всі погашення, передбачені графіком зменшення заборгованості за кредитами, банк здійснив і планує здійснювати своєчасно. Частина заборгованості була погашена достроково », — повідомили в прес-службі Альфа-Банку. Активніше за всіх борги регулятору повертав Укрексімбанк, який погасив за цей рік 1,8 млрд. грн. (21,84%).
Серед проблемних банків, у яких рефінансування НБУ користувалося особливим попитом, найбільшим боржником НБУ залишається банк «Надра». Йому треба повернути регулятору близько 7,1 млрд. грн. Щоправда, ще не скоро: з огляду на проблеми в банку НБУ погодився відстрочити платежі по цих кредитах на 5-7 років.
А ось борг Укрпромбанку, який у січні цього року розпочав ліквідацію, взяв на себе Дельта Банк. Зобов’язання «Укрпрому» на 3,1 млрд. грн. перед НБУ разом з активами на відповідну суму перейшли на баланси «Дельти» на початку липня цього року.
З іншими банками в цьому плані виникла проблема, тому що застави, яка надавалася під кредити, не вистачає для покриття боргу. «НБУ має переважне право на отримання коштів від реалізації активів, які знаходяться у нього під заставою, але їх частіше за все не вистачає», — відзначив голова правління банку «Юнекс» Андрій Яцура, який з березня по грудень минулого року працював тимчасовим адміністратором Банку регіонального розвитку.
Це було для НБУ уроком, після чого він став більш жорстким у видачі рефінансування. «На майбутнє питання рефінансування чітко обумовлене у меморандумі з МВФ: українська влада зобов’язалися надавати стабілізаційні кредити тільки фінансово здоровим банкам і не більше ніж на три місяці, з можливістю продовження в окремих випадках до року», — переконаний старший аналітик інвесткомпанії «Трійка Діалог Україна» Євген Гребенюк.
Ці умови вже прописані у постанові НБУ № 327 від 13 липня цього року про видачу стабілізаційних кредитів. Даним документом регулятор також скоротив список застав, які готовий прийняти на забезпечення. «Якщо раніше НБУ брав у вигляді застави кредити, акції або будинки, то з липня він обмежив цей список держпаперами. Це правильно, адже для багатьох рефінансування було як ломбардне кредитування », — сказав Андрій Яцура. Крім того, НБУ змінив коригувальний коефіцієнт для забезпечення під держпапери з 1 до 0,9.
Експерти вважають, що рефінансування допомогло утримати банки на плаву і тільки деякі скористалися отриманими коштами не за призначенням. «Рефінансування з боку НБУ, незважаючи на всі недоліки і непрозорість, стало одним з факторів, який дав змогу утримати банківську систему на плаву», — впевнений старший аналітик інвесткомпанії Astrum Investment Management Сергій Фурса.
Відмовлятися від такого інструменту підтримання ліквідності банків, навіть незважаючи на всі недоліки, не варто — стверджують експерти. «Під час кризи для більшості банків рефінансування було єдиним джерелом отримання коштів. Цей інструмент залишається затребуваним, так як навіть зараз деякі банки вимагають фінансової підтримки від НБУ», — підкреслив Андрій Яцура. Однак, за його словами, процедуру видачі таких кредитів потрібно доопрацювати, особливо у сфері контролю над використанням отриманих коштів.
За матеріалами: Дело />