face="Times New Roman, serif">
size="2">Видання
face="Times New Roman, serif">
size="2">“The Financial Times”
face="Times New Roman, serif">
size="2"> аналізуючи прихід Віктора Януковича на посаду президента Україна, доходить висновку, що його повернення на політичну арену, навряд чи, загрожуватиме розвитку демократії в державі. "Для когось повернення Януковича та здобуття ним посади глави держави може здаватися катастрофою української політики, адже п
face="Times New Roman, serif">
size="2">‘
face="Times New Roman, serif">
size="2">ять років тому він виступав в ролі "поганого хлопця", якого переміг "хороший" Віктор Ющенко. Світ вітав перемогу демократії в Україні, покладаючи величезні надії на помаранчевий уряд, більшість із яких не було ним виконано", — пише газета і додає, що з огляду на бездарну політику помаранчевих героїв Захід не здивувався поверненню на політичну арену лідера Партії регіонів.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Помаранчева революція 2004-го, разом із всіма іншими кольоровими революціями, які також відбулися у Грузії та Киргизстані — уявлялась чимось подібним до продовження хвилі демократичних сплесків, які розпочалися ще у ХХ сторіччі спочатку в Іспанії та Португалії, згодом спровокувавши колапс Радянського Союзу, повалення режиму апартеїду у Південній Африці та Сухарто в Індонезії, — зазначає видання. Дехто вважав, що такі демократичні тенденції поширяться і на Росію та сприятимуть відмові від так званого “путінізму”.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Однак сталося не так, як гадалося. Через деякий час справи стали суттєво погіршуватися. Зокрема, американська адвокатська група “Freedom House”, яка стежить за станом політичної та громадянської свободи по всьому світу, винесла невтішний вердикт: протягом чотирьох років світова демократія втратила більше позицій, ніж здобула. Такий показник тривалості падіння демократії є найгіршим за сорокарічну історію організації.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Водночас, на думку автора публікації, "порівняно із своїми в минулому братерськими республіками Україна може пишатися своїми демократичними досягеннями — їй вдалося їх зберегти". Однак багатьом однак все ж кортить переконати, що із приходом Януковича демократія в Україні відійде на задній план. Не дивлячись на певні факти, які могли б підтвердити такі припущення, все ж вважати так — недоречно". — вважає “The Financial Times”.
face="Times New Roman, serif">
size="2">По-перше, стверджується у публікації, Янукович явно переміг не за рахунок підтасовок із боку його партії чи тим паче Москви, а через те, що українці справді обрали його. Це підтвердили всі без винятку міжнародні спостерігачі. По-друге, в Україні без перешкод можна оскаржити результати виборів, що і зробила ображена Юлія Тимошенко. По-третє, свобода преси в державі за останні роки дійсно розвинулася і навряд чи Януковичу та його партії, які підлаштувалися під такі умови, захочеться переформатувати дану систему, аргументує газета.
face="Times New Roman, serif">
size="2">"Західні експерти зазвичай неадекватно оцінюють критерії, які визначають ефективного лідера. Більшість вважає, що він має бути обов‘язково прозахідним, демократичним та здатним до ефективного управління. Ющенко, який прийшов внаслідок бурхливого сплеску демократії, відповідав першим двом критеріям, однак ніяк не останньому. Саме тому, мабуть, українці, які часто асоціюють Тимошенко із Ющенком, і віддали перевагу біло-блакитному Януковичу", — пише видання і додає, що Заходу слід також відзначити, що вибори в Україні продемонстрували третій мирний перехід влади, починаючи із 1991 року. Це величезне досягнення для молодої української демократії.
face="Times New Roman, serif">
size="2">Так, визнає газета, на жаль, все вказує на те, що Україна знову зближуватиметься із Росією. але це не настільки погано, як може здаватися. "Зближення Києва та Москви — це процес, в якому частково винуватий сам Євросоюз. Якби Брюссель виявив ентузіазм і підбадьорив Україні на вступ до союзу, можливо, помаранчеві лідери не вели б таку бездарну політику, будучи впевнениними, що долучення до європейської громади стане неминучим", — зазначає видання. — "Однак Брюссель, який на момент помаранчевої революції переживав катастрофічне розширення, не захотів підтримувати наміри Києва увійти до союзу. Така поведінка Брюсселя негативно позначилася на забезпеченні Україною та Грузією власної незалежності, демократії та процвітання".
face="Times New Roman, serif">
size="2">Тож, підсумовує автор, замість того, щоб оголошувати обрання Януковича вселенським злом із антиєвропейськими та антидемократичними схильностями, від яких він, схоже, вирішив відмовитися, Євросоюзу слід врешті подарувати Києву надію на членство та справді розпочати тісну співпрацю із ним. Тоді досягненя помаранчевої революції точно не будуть втрачені.
Читайте также по теме