Звинувативши Росію, Захід ігнорує нові докази військових злочинів Грузії. Про це пише на сторінках The Guardian британський журналіст Сеймус Мілн
Тільки тепер, через два місяці після війни на Кавказі, провина за яку західними політиками і ЗМІ була покладена на Росію, розслідування BBC виявило, що все було зовсім не так.
Фільм Тім Уемуелла, що вийшов на цьому тижні в передачі Newsnight і на Радіо 4, не тільки свідчить про незаперечний факт, що за підтримки Заходу Грузія вчинила акт агресії проти Осетії в ніч на 7 серпня, але в цьому фільмі представлено достатню кількість доказів самих різних військових злочинів, скоєних грузинської армією.
Серед них, обстріл танками та артилерією підвалів житлових будинків, де ховалося мирне осетинське населення, тотальне бомбардування житлових кварталів і навмисне вбивство цивільних осіб. Документальні докази повністю дезавують заяви Грузії про те, що вона ввела війська до Південної Осетії після Росії.
Тоді, уряд Грузії заявив, що штурм Цхінвалу був покликаний "відновити конституційний порядок" і протистояти провокаціям з боку южноосетінскіх збройних сил. Не дивно, що людина, яка віддала наказ на введення військ в Осетії, — президент Михайло Саакашвілі, — заперечує всі звинувачення у військових злочинах. Але як бути, з його покровителями в Англії та Америці, які в той час говорили, що "агресія Росії не повинна залишитися без відповіді"?
На тижні, британський міністр закордонних справ Девід Мілібенд таки визнав, що Грузія вела себе "необачно", та й сказав, що слід поставитися до звинувачень у військових злочинах "гранично серйозно". Деніел Фрід, помічник держсекретаря США, тим часом визнав, що грузинська атака була "помилковою на декількох рівнях", але заявив, що дискусія про військові злочини "навряд чи має сенс".
На самому початку серпневого конфлікту західні ЗМІ повідомляли про те, що відбувається на Кавказі доволі об’єктивно, але дуже швидко змінили тон в напрямку часів "холодної війни" після того, як Росія виступила на захист своїх громадян проти клієнта США і поширення впливу НАТО в цьому регіоні. А свідчення того, хто ж розпочав цю війну, були просто приховані за допомогою високоефективної піар-акції Тбілісі.