Минулого тижня, коли Україна ще не дала західній пресі особливих інформприводів, там писали переважно про гіпотетичні проблеми.
Британська газета “ The Financial Times” (http://www.ft.com/cms/s/0/fecf6b02-c667-11df-8a9f-00144feab49a.html) вважає, що газовий мир між Росією та Україною ризикує зазнати фіаско і між Києвом та Москвою може спалахнути нове зимове протистояння. “Шанси на розгортання чергового газового конфлікту між Україною та Росією високі: Київ несподівано став вимагати ще більшої знижки на російське блакитне паливо, Москва продовжує мріяти про заволодіння українською ГТС, а компанія “Росукренерго” повернулася до своєї сумнівної посередницької діяльності", — пише газета. />
У публікації зазнчається, що після того як компанія “Росукренерго” виграла Стокгольмський арбітражний суд, який визнав незаконнми придбання “Нафтогазом” 11 млрд кубометрів газу у позивача, українська влада минулого місяця заговорила про ініціативу отримати подальші знижки на поставки російського газу. “Перспектива повернення сумнівному газовому трейдеру “Росукренерго” 11 млрд кубометрів блакитного палива може призвести до серйозного погіршення фінансового становища “Нафтогазу”. Водночас спроба випросити у росіян знижку може зумовити передачу ГТС України, по якій надходить 80% газу до Європи, на користь "старшого брата". В будь-якому разі ситуація на газовому ринку України неспокійна і Європі слід взяти це до уваги, пам’ятаючи про досвід минулих років", — наголошує видання.
Та ж газета у іншій статті (http://www.ft.com/cms/s/0/6d884b30-c623-11df-9cda-00144feab49a.html) відзначила, що пропонована податкова реформа в Україні призначена, перш за все, для заохочення діяльності інвесторів. "Новий Податковий кодекс України, який є одним із найліберальніших в Європі, може бути затверджений парламентом протягом найближчого часу. Основною метою документа, за словами законодавців, є залучення іноземних інвестицій та стимулювання внутрішньої підприємницької активності", — зазначає газета.
Водночас, у публікації наголошується, що не всі, в тому числі і директор "Європейської бізнес-асоціації” Анна Деревянко та окремі приватні особи, ставляться до проекту нового Подактового кодексу із захватом, а скоріше із обережним оптимізмом. Однак сама лише далеко не проста спроба українського уряду вивести із тіні платників податків заслуговує на повагу. У разі ж успіху, кодекс стане серйозним підгрунтям для держави, яка ледве зводить кінці із кінцями завдяки 15-ти мільярдному кредиту МВФ.
Німецьке видання “Die Welt” (http://www.welt.de/die-welt/debatte/article9840860/Europa-braucht-Russland-nicht.html) вважає, що Берлін та ЄС несправедливо ігнорують держави Східної Європи, приділяючи всю увагу винятковно Росії. "Останнім часом ЄС і, зокрема Німеччина, проводить у Східній Європі політику, яка торкається винятково Росії. Водночас такі ключові держави як Україна та інші ігноруються як Берліном, так і Брюсселем, що свідчить про посередню ефективність програми "Східне партнерство", — йдеться у публікації. — "Однак виникає питання, чому так відбувається і чому Росії, яка деякими західними експертами описується як майбутня економічна наддержава, приділяється стільки уваги? Відповідь, скоріше за все, криється у відчутті провини німців за Другу світову війну та в співчуті з приводу "краху імперії". Але знову ж таки чому західні та, зокрема, німецькі , "захисники Росії" відчувають постімперську травму Москви краще, ніж біль України, Білорусі і т.д., які стали безпосередніми жертвами цього імперіалізму? Відповідь на дане питання поки що важко знайти".
Видання також зазначає, що, оскільки НАТО посилено працює над новою стратегією розвитку, а вступ Росії до СОТ вже не за горами, ЄС має найближчим часом визначитися, як він ставиться до "Партнерства для модернізації" із Росією і "Східного партнерства" із Україною та іншими, менш великими сусідами.
Несподівану думку висловила британська “The Times” (http://www.thetimes.co.uk/tto/news/world/europe/article2737137.ece) про можливість приєднання Придністров’я до України, якщо Молдова об’єднається із Румунією заради членства в ЄС. "Невизнана держава Придністров’я вже багато років живе за власними правилами та із власною економікою, будучи яблуком розбрату, перш за все, між Молдовою та Україною", — пише видання, додаючи, що жителі Придністров’я виживають за рахунок роботи на західні компанії: вони шиють італійське взуття, одяг дизайнерів, виробляють промислові товари і т.д. і все це за рахунок рабських зарплат у 130 євро на місяць.
Однак, відмічає газета, молдовський анклав переконаний, що чим довше він зможе протриматися, тим більш ймовірно, що він стане частиною майбутньої дипломатичної розв’язки. "На думку Придністров’я, рано чи пізно Кишинев зрозуміє, що він не зможе стати членом ЄС, поки не досягне згоди зі своєю відколотою субдержавою. До того ж багато із молдовських політиків переконані, що лише за умови об’єднання із Румунією у Молдови взагалі існують шанси стати частиною Євросоюзу. У разі такого сценарію Придністров’я буде передане Україні, яка, в свою чергу, віддасть території Північної Буковини та Південної Бессарабії, території, що колись були частиною Румунії", — припускається у публікації.
Інша британська газета “Daily Mail” (http://www.dailymail.co.uk/travel/article-1315608/Chernobyl-tourist-attraction-25-years-disaster.html#ixzz10nKG1Nbj)звернула увагу на те, що через двадцять п’ять років після катастрофи на Чорнобильській АЄС, на місце найстрашнішої атомної катастрофи в історії приїзджає все більше іноземних туристів. "Все більше туристів не бояться відвідувати Чорнобиль, який журнал “Forbes” назвав одним із найунікальніших місць для у світі", — зазначає видання. — "Лише у 2009-му році на місці катастрофи побувало близько 7500 туристів: багато відвідувачів платять по 100 фунтів стерлінгів, аби на власні очі побачити знаменитий реактор, залитий бетоном та місто-привид Прип’ять, де радіація суттєво перевищує норму.
Газета наголошує, що однією із причин чому так багато охочих поїхати до Чорнобиля — це сприйняття його як щось подібне до Колізея чи Аустерліца. "Завжди хотів відвідати Чорнобиль. Це місце, без сумніву, унікальне", — зазначив виданню шведський музикант Карл Бэкман.