Британське видання “The Economist“ проаналізувало можливі наслідки провалу референдуму в Молдові, який мав кардинально змінити політичне життя в країні та затвердити процедуру всенародного обрання президента. />
"Цього не очікував ніхто, однак це факт: референдум, що відбувся минулої неділі в Молдові і метою якого було схвалення процедури всенародного обрання президента, із тріском провалився. Попри те, що 87% із учасників референдуму висловили свою підтримку всенародним виборам глави держави, загальна кількість виборців, що взяли участь у плебісциті, становила лише 30,4% від всіх зареєстрованих. Це на 2,8% менше від необхідної цифри для визнання результатів референдуму", — пише “The Economist”.
"Провал референдуму дійсно став шокуючим для всіх: абсолютна більшість, зокрема, правлячий Альянс європейської інтеграції (АЄІ), була переконана, що в Молдові нарешті скасують процедуру обрання президента в парламенті та запровадять всенародні вибори. Але сталося не як гадалося і явка на референдумі виявилася надзвичайно низькою. Хоча навіть якби 1,5 млн людей, які відвідали сайт ЦВК протягом 21.00-22.00, висловили свою підтримку, цього було б достатньо для визнання його легітимності", — зазначив один із цленів ЦВК Молдови Юріє Чіокан. — "Даний референдум, як виявилося, становив набагато більший інтерес для глядачів, а не для виборців".
Діючий президент Михаїл Гімпу разом із прем’єр- міністром Володимиром Філатом у провалі референдуму звинуватили комуністів, які вчинили бойкот і закликали ігнорувати голосування. Звичайно, підтримка у комуністів виявилася достатньо потужною, однак частково невдача проєвропейських партій була суто їх особистою провиною. Як Філат, так і Гімпу визнали, що для перемоги їхнім політичним силам не вистачило солідарності та єдності дій: кожна із партій, що входили до альянсу, вирішили проводити передвиборчу кампанія окремо, створивши атмосферу розбрату. Ця атмосфера лише посилилася після того як ніхто із лідерів персонально не взяв на себе відповідальності за крах референдуму. "Відповідальність Альянсу за провал більш ніж очевидна: упродовж місяця жодна із партій-членів не сказала ні слова про те, наскільки важливим є даний референдум, то ж і поплатилася за свою самовпевненість", — наголосила представник АЄІ Маріан Лупу та додала, що багато політиків були настільки впевнені у результаті, що одразу почали проводити свої президентські та парламентські кампанії.
У публікації наголошується, що після того, як будуть оголошені офіційні результати плебісциту і він буде визнаний недійсним, президент Молдови буде змушений розпустити парламент та провести позачергові вибори, після чого нове зібрання законодавців спробує обрати главу держави. Торік правлячій коаліції не вдалося заручитися достатньою кількістю підтримки комуністів та офіційно затвердити все того ж Лупу.
"Провал референдуму — незважаючи на всі потуги Альянсу, в тому числі, отримання кредиту від МВФ, покращення відносини із Європейською комісією та Бухарестом, є показником невдоволення населення реформістським урядом та ознакою серйозних проблем для АЄІ. Велика кількість електорату все ще підтримує комуністичного екс-президента Володимира Вороніна, який перебував при владі із 2001-го до 2009-го року, згодом програвши позачергові вибори представникові альянсу Лупу", — зазначає видання. Воно вважає, що цього листопада прозахідним партіям слід зібратися духом та об’єднатися для перемоги на парламентських виборах чи змиритися із поверненням комуністів. Навряд чи молоді демонстранти стануть ризикувати ще раз, в ім’я всенародного президента.