На рішення студентів здавати “Історію України” російською мовою міг вплинути регіон проживання та думка оточення.
Таку думку висловив експерт школи політичної аналітики НаУКМА Сергій Кисельов у коментарі кореспонденту ГолосUA.
“Питання в тому, що було першопричиною такого рішення: чи це політична позиція, чи регіональна. Знаєте, як за Януковича голосують: він такий, але він наш. Тому це може бути позиція така, що “я можу складати і російською, і українською, але загальна позиція людей, які є моїми сусідами і моїми друзями, що ми маємо складати іспити російською”, — пояснив політолог.
Він зауважив, що не слід відокремлювати цю проблему саме в “Історії України”, оскільки всі вступні предмети мають здаватися українською мовою, не лише цей.
На думку експерта, освітянам треба замислитися над тим, щоб зробити спільні професійні терміни і для російської, і для української мов, оскільки, наприклад, біологія чи хімія дуже різняться між собою у двох мовах. С. Кисельов запропонував повернутися до колись загальноприйнятої латини.
Він також наголосив, що нинішні проблеми у сфері освіти виникли через призначення міністром освіти Дмитра Табачника. На його думку, це була помилка. “Ця людина — вона формує конфлікти. І ми вже бачимо ці конфлікти. Їх вже немало, але буде ще більше”, — резюмував політолог.
Нагадаємо, що сьогодні Український центр оцінювання освіти повідомив про те, що кожен п’ятий абітурієнт складатиме вступний іспит з “Історії України” російською мовою.
А. Штепура