Візит держсекретаря США Хіларі Клінтон до Києва, відмовива України від вступу до НАТО та нове зближення з МВФ — теми, які зацікавили минулого тижня деякі закордонні видання.
Британська “The Financial Times” вважає, що візит держсекретаря США Хіларі Клінтон до України став спробою США висловити підтримку колишньому близькому союзнику. «Під час першого дня туру країнами «заднього двору» Росії, держсекретар США Хіларі Клінтон спробувала акуратно продемонструвати підтримку колишньому близькому східноєвропейському союзнику та його новій владі на чолі із Президентом Януковичем, водночас висловлюючи тривогу щодо заяв про обмеження в державі свободи слова та демократії», — заначає газета. />
Візит Клінтон, після якого вона відвідала Польщу, Вірменію, Азербайджан та Грузію, спричинений перш за все усвідомленням того, що Вашингтон, який активно розвиває політику перезапуску відносин із Росією, втрачає свій вплив у країнах пострадянського простору. Саме тому головна задача Хіларі – відновити, в умовах демократичної боротьби та економічної кризи, довіру цих держав до Америки та її нової влади. «Всі виступи Клінтон супроводжувалися відчутною похвалою та пафосом, однак водночас в її словах помічалася акуратна та легка критика, яка звертала увагу на надмірне зближення між Києвом та Москвою та інформацію про утиски свободи слова», — зазначає видання, загалом оцінюючи візит як успішний та в хороший за тональністю.
Американська “The Washington Post” висловила сумнів у тому, що турне Клінтон по країнах СНД, призведе до послідовної політики Вашингтона щодо східноєвропейських держав, однак вважає його прикладом корисної “дипломатії підбадьорювання”. "Клінтон відвідала держави, про які адміністрація Обами, на думку багатьох, у процесі "перезапуску" відносин із Росією повністю забула і які стала відверто недооцінювати. Тому на плечах Хіларі лежала серйозна задача — відновити довіру країн СНД і тому вона вдалася до відвертого підбадьорювання місцевої влади", — пише газета. Так, у Грузії держсекретар підтвердила, що США вважають себе "партнером" та "сторонником" Тбілісі і не погоджуються із "окупацією грузинських територій", так само як із амбіціями Москви на пострадянському просторі. В Польщі Клінтон підписала оновлену угоду по ПРО і виступила із промовою про важливість громадянського суспільства; в Україні заявила про готовність до "стратегічного партнерства" з новою владою, не дивлячись на її зближення із Кремлем.
"М’яка тональність, проявлена Клінтон під час турне та її численні підбадьорювання — це, звичайно, корисно, однак, наприклад, у випадку із Азейбарджаном, Хіларі відверто перегнула палицю, відмітивши "грандіозний прогрес" у сфері забезпечення прав людини в цій державі. На фоні досі ув’язнених інтернет-блогерів ця заява звучить, як мінімум, абсурдною та взагалі є незаслуженим схваленням режиму Ільхама Алієва", — вважає “The Washington Post”.
Німецьке видання “Frankfurter Allgemeine”переконане, що Україна остаточно вирішила: до лав НАТО вона не хоче. "Чи випадковим є те, що напередодні візиту американського держсекретаря Клінтон український парламент ухвалив закон, який не дозволяє країні приєднуватися до будь-яких військових блоків? Навряд чи", — вважає газета. — "Ідея членства в НАТО, отримання якого ще нещодавно було офіційною метою українськї влади, ніколи не знаходила підтримки в середині країни: ні серед російськомовних, ні жителей західноукраїнських областей. Після ж свого приходу до влади Президент Янукович звів на нівець всі результати зближення помаранчевих попередників із альянсом і різко розвернув Україну на Схід". Видання також зазначає, що загалом ідея приєднання Києва до альянсу також не знаходила підтримки серед багатьох західних держав, окрім Америки на чолі із Бушем, тож рішення Януковича відмовитися від ініціативи вступу до НАТО задовольняє усіх.
Торкаючись теми відновлення співпраці між МВФ та Україною, газета “The Financial Times” висловила думку, що це дає надію на кардинальну зміну економічної політики Києва. "Згода МВФ надати Україні 14,9 млрд доларів кредиту дає надію на те, що українська влада нарешті здійснить непопулярні, однак необхідні реформи для подальшого розвитку української економіки", — вважає видання і додає, що рішення МВФ частково спричинене стурбованістю фінансовою ситуацією в Греції та величезним зовнішнім боргом самої України.
Німецька “Der Tagesspiegel”, посилаючись на слова міністра закордонних справ України Констянтина Грищенка, дійшла висновку, що Київ вирішив захищати внутрішню політику від іноземного втручання, нагадавши представникам різноманітних політичних фондів, що вони перебувають у чужій, а не у власній країні. Видання наводить слова Грищенка про те, що закордонним політичним фондам не слід втручатися у внутрішні політичні дебати в державі та занадто різко висловлюватися відносно політики української влади. “Причиною таких заяв Грищенка стала спроба відмовити у в’їзді в Україну німецькому політологу, керівнику бюро Фонда Конрада Аденауера Ніко Ланге, який занадто критично оцінив підсумки перших ста днів президентства Януковича і застеріг у своєму аналізі від "повернення до авторитарних методів правління", — пише газета. — "Не дивлячись на те, що і українська, і німецька сторона намагаються вести себе стримано, говорячи про всілякі "непорозуміння" та прагнення якнайшвидше залагодити ситуацію, у центрі конфлікту стоїть не конкретна людина, а робота іноземних фондів в Україні як така. Після інцинденту в аєропорту Києва голова МЗС України звернувся до дипломатів із Німеччини, Польщі, США та Росії із проханням пам’ятати про те, що вони перебувають у чужій державі, а не у власній".Видання «Tageszeitung” аналізуючи підсумки обрання президентом Польщі ліберала Броніслава Комаровського, зробило висновок, що воно матиме наслідки для всієї Східної Європи. Газета вважає, що від польських президентських виборів багато в чому вирішувалася доля відносин між Європою та Росією, і обрання Комаровського однозначно сприятиме їх покращенню. "Раніше відносини між Варшавою та Москвою були надзвичайно напруженими, перш за все через підтримку поляками українського екс-президента Ющенка та грузинського — Саакашвілі. Однак тепер, особливо після трагічної загибелі Леха Качинського у авіакатастрофі під Смоленськом та щирого співчуття росіян із цього приводу, ситуація може змінитися і два колишніх вороги можуть зблизитися", — стверджує видання, додаючи, що цьому зближенню однозначно сприятиме саме Америка, яка зацікавлена у подальшому “перезавантаженні” відносин із Москвою.