За даними Міністерства економіки, у ІІ кварталі 2009 року (порівняно з І кварталом) рівень тінізації української економіки не змінився і залишився на рівні 36% від офіційного ВВП (результат отриманий інтегрованим методом і включає чотири способи обрахунку рівня тінізації).
Після настання гострої фази кризи вітчизняний бізнес почав стрімко йти в тінь.
Так, з липня 2008 року до квітня 2009-го частка економіки, що перебуває в тіні, зросла на 9 процентних пунктів (п.п.) — до 36%. При цьому за перші три місяці 2009 року рівень тінізації зріс на 4,9 п.п. і досяг максимального значення за весь час публікації цього показника (з 2001 року).
У Мінекономіки основною причиною припинення зростання рівня тінізації у ІІ кварталі називають адаптацію бізнесу до роботи в кризових умовах. "Поліпшенню ситуації у ІІ кварталі 2009 року сприяло поступове пристосування суб’єктів господарювання до функціонування у кризових умовах, а також стабілізація ситуації на валютному ринку і в банківському секторі", — йдеться в записці Мінекономіки.
У приватній бесіді економісти називають більш прозаїчну причину. "Бізнес вже звик працювати в кризових умовах. Люди побачили, що незважаючи ні на що, працювати можна, і просто перестали вводити в тінь все підряд", — пояснили в Міністерстві.
На відміну від позиції Мінекономіки, більшість експертів вважає, що гальмування тінізації відбулося в першу чергу через те, що тіньовий сектор вичерпав потенціал для свого розвитку.
"Передумови для збільшення рівня тонізації, як і раніше, залишаються. Але за рахунок загального зниження економічної активності в країні зараз немає попиту на тіньовий продукт, тому, мабуть, і немає його зростання", — припускає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило.
Ще однією причиною, через яку експерти Мінекономіки могли не побачити зростання "тіні", учасники ринку називають політичний аспект цього питання. "Коли був опублікований звіт Міністерства за I квартал 2009 року, в якому вперше фігурувала цифра 36%, це викликало невдоволення керівництва країни. Тому той звіт пробув на сайті Мінекономіки лише кілька днів і був прибраний на "доопрацювання ". Можливо, зараз вже відразу рахували більш акуратно ", — говорить співробітник Міністерства фінансів, що побажав залишитися неназваним.
Схожої думки дотримується і керуючий партнер DLL Top Consulting Ярослав Ломакін. "Зараз в Україні бізнес стогне через податкові побори. Перед виборами з нього намагаються витиснути по максимуму, і говорити в таких умовах про адаптацію якось зовсім передчасно. Просто треба показувати якісь цифри, ось всі відомства і рапортують про успішно виконану роботу ", — вважає фінансист.
Яка частина української економіки насправді знаходиться в тіні, ніхто однозначно сказати не може.
"Мінекономіки рахує рівень "тіні " чотирма різними методами, які найбільш поширені в усьому світі. Однак в умовах кризи дані, одержувані з їх використанням, мають високу ймовірність похибки і можуть використовуватися тільки як орієнтир", — пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Так, наприклад, за даними Рахункової палати України, на початок вересня частка тіньового обороту перевищила 40%. Разом з тим, за оцінками Світового банку рівень тінізації української економіки перевищує 50%.
Як пише газета Дело, навіть якщо взяти за основу офіційні дані Мінекономіки і припустити, що до кінця року частка "тіні" не збільшиться, то обсяг тіньового бізнесу за підсумками цього року складе близько 340 млрд. грн. Враховуючи, що в 2009 році рівень перерозподілу ВВП через бюджет перевищив 30%, це означає, що через "тінь" держбюджет недоотримає більше 100 млрд. грн.
З іншого боку, багато експертів вважають, що в умовах падіння офіційної економіки (за перше півріччя ВВП України знизився більш ніж на 18%) саме "тінь" зіграла роль "подушки безпеки" для бізнесу і населення. "Неофіційна економіка швидше пристосувалася до кризи і для багатьох українців стала єдиною можливістю підтримати прийнятний рівень життя. Що стосується бізнесу, то відхід у тінь з метою скорочення витрат — це його природна реакція на посилення податкового тиску, погіршення економічної ситуації в країні і втрату довіри до влади ", — говорить директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Василь Юрчишин.
Рівень тінізації української економіки становить понад 50% за оцінками фахівців Світового банку.
За матеріалами: «Дело»