Російсько-білоруський газовий конфлікт багатьом закордонним засобам масової інформації нагадав аналогічну війну між Москвою та Києвом минулого року і вкотре поставив під сумнів репутацію Росії як постачальника енергоносіїв, а України та Білорусі — як держав-транзитерів.
За оцінкою британського видання “The Economist”, Москва не задоволена поведінкою свого західного сусіда, який забезпечує 20% транзиту російського газу до Європи, але відмовляється сплачувати борг за спожите ним паливо, розраховуючи на милість Кремля та чергові субсидії. Президент Медведєв навіть із сарказмом зауважив Мінську, що розплачуватися із “Газпромом” слід грішми, а не "пирогами, маслом, сиром чи млинчиками" і при цьому дав команду скоротити постачання газу до Білорусі на 15%. "Різка поведінка Москви по відношенню до президента Лукашенка пояснюється впевненістю у підтримці із боку Києва у разі припинення Білоруссю постачання газу до Європи. Водночас попри те, що Кремль не задоволений занадто легковажним ставленням білоруського "бацька" до боргів він все ж не хоче, аби влада в Білорусі змінювалася і на посаду глави держави прийшов більш демократичний та ліберальний лідер", — стверджує видання.
Італійська “La Stampa” вважає, що на сьогоднішній день Росія більше уваги приділяє Україні і менше — відданим "виробникам масла та сиру", себто Білорусі. На думку газети, пішли в минуле ті дні, коли Путін говорив про білорусів як про найвідданіших слов’янських братів.
Сьогодні у Кремлі, очевидно, превалює лінія Медведєва, що означає, що Москва приділяє більше уваги проханням про модернізацію, які надходять із України, і набагато менше тим самим відданим "виробникам масла та сиру". "Ворожі настрої Москви по відношенню до Мінська спричинили справжній скандал між двома екс-братерськими сторонами. Дійшло до того, що президент Лукашенко, заявив про повне перекриття постачання російського газу до Європи. Однак, на жаль для білорусів, скорочення постачання блактиного палива через їх державу не є для Москви реальною проблемою, особливо, коли поряд вдячна сусідня Україна, завжди готова допомогти", — пише видання.
Німецьке видання “Frankfurter Rundschau” відначило, що замість України жертвою газових війн стала Білорусь. Газета нагадала, що якщо раніше Москва влаштовувала скандали із Україною те перекривала постачання блакитного палива як на її територію, так і на територію ЄС, то тепер в немилістьдо Кремля потрапив Мінськ. "Росія не на жарт розізлилася: вона хоче, аби Білорусь якомога швидше сплатила борг за спожитий газ. Однак Мінськ опирається і навіть заявив про зупинку транзиту російського газу, що серйозно схвилювало Європу, яка вже колись пережила зимовий холод 2009-го", — пише видання та додає, що в очах Заходу нинішня поведінка Кремля виглядає вкрай незваженою, адже росіяни продовжують використовувати енергозалежність як важіль впливу на своїх сусідів. "Звичайно, поведінка білоруського президента, який не хоче сплачувати газовий борг, також є неприйнятною, але на фоні не так давно пережитої європейцями відсутності газу у лютий мороз, головною винуватицею газових війн стане саме Росія", — наголошується у публікації.
Ще одна німецька газета — “Berliner Zeitung” вважає, що Росії, Україні та Білорусі слід бути обережніше із своєю репутацією транзитерів газу. "Півтора роки тому, коли Росія перекрила газовий кран до України, вся Європа затремтіла: і не тільки тому, що в багатьох східноєвропейських містах відключили опалення. А ще й тому, що той газовий конфлікт чітко продемонстрував, наскільки континент залежний від "надійного" постачання російського блакитного палива", — пише газета. Звичайно, продовжує вона, нинішня суперечка між Москвою та Мінськом не викликає такої ж тривоги, як колись із Києвом, адже через Білорусь транзитом постачається лише 20% газу і до того ж всі газосховища наповнені. Однак головною причиною спокою ЄС є факт суттєвого падіння ринкової потужності Росії внаслідок світового економічного спаду та скорочення споживання газу.
"Якщо Росія, а разом із ним Україна та Білорусь і надалі будуть псувати свою репутацію надійних постачальників, це може обернутися для них катастрофою — на сьогоднішній день існує альтернатива", — зазнчає видання.
Німецька “Der Tagesspiel” вважає, що російсько-білоруський конфлікт пов’язаний із бажанням Мінська віддалитися від Кремля та зблизитися із Європою. На думку газети, останнім часом президент Лукашенко, який раніше вважався найвідданішим союзником Москви, почав віддалятися від свого "старшого брата". Спочатку саме через Білорусь зірвалися переговори про створення Митного союзу між Білоруссю, Казахстаном та Росією.
Згодом президент Лукашенко надав притулок поваленому президенту Киргизії Бакієву, чудово знаючи, що Кремль підтримує тимчасовий уряд Рози Отунбаєвої. "Однак головною причиною незадоволення росіян по відношенню до своїх білоруських сусідів стала спроба Мінська дистанціюватися від Росії та зблизитися із Європою, — як в свій час намагалася зробити це Україна і за що Москва без зайвих церемоній одразу ж перекрила їй постачання газу", — пише видання, висловлюючи сподівання, що російсько-білоруський конфлікт не стане таким же серйозним, яким свого часу був українсько-російський. />
Лише два видання — “The Financial Times” та “Financial Times Deutschland” — дещо абстрагувалися від теми російсько-білоруського конфлікту, звернувшись до інших подій. Зокрема, британська “The Financial Times” відзначила, що український ринок побоюається російських рейдерів у сталеварній промисловості. "Київ нарешті звернув увагу на інвестиції таємних російських компаній у сталеварну промисловість держави. Минулого четверга прем’єр Азаров заявив, що уряд захистить Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча від "рейдерської атаки" та закликав до розслідування цього випадку якнайшвидше і у разі необхідності — до об’єднання із заводом Ахметова "Метінвест", який активно підтримує президента Януковича", — пише газета. Видання наголошує, що раніше з’явилася інформація, що ще одна невідома російська група близька до купівлі "Запорожсталі".
За словами українських чиновників, дану групу фінансово підтримує ВЕБ, головою якого є прем’єр Росії Путін.
“Financial Times Deutschland”, аналізуючи президентські вибори у Польщі, дійшла висновку, що результати першого туру продемонстрували, що Польщі як і багатьом іншим східноєвропейським державам також притаманний географічний розкол. "Той, хто уважно придивився до географічних особливостей результатів президентскьих виборів у Польщі, помітив певну закономірність: голосувала навпіл розколота країна. Весь захід підтримав орієнтованого на Європу ліберала Броніслава Коморовського, схід — схильного до підозри та ксенофобії консерватора Ярослава Качинського. Цей розкол не тільки не є випадковістю, він відображає типове для всієї Східної Європи протистояння, яке вже давно можна спостерігати, зокрема в Україні, упродовж тривалого часу поділеної на дві частини — проєвропейську та промосковську", — зазначає видання. Газета наголошує, що лінія між сходом та заходом Польщі практично збігається із кордоном між структурно слабкими та розвинутими областями, себто між старою аграрною та новою індустріальною Польщею. Іншими словами, між тими, хто виграв від реформ останніх років, та тими, хто відчуває себе ошуканими. "Вибір поляків, які практично не потерпіли від світової економічної кризи, стане сигналом для всієї Європи, адже, якщо не тут, то де зможе перемогти політик-ліберал?", — запитує “Financial Times Deutschland”.