Всі пам’ятають як відомий персонаж Артура Конан-Дойля Шерлок Холмс вигукував час від часу своє знамените "Елементарно, Ватсон", сповіщаючи, що він знайшов відповідь на всі запитання. Здається нове словосполучення "сланцевий газ" — готове стати аналогом славетного літературного висловлювання у світі політики, економіки та енергетичної безпеки. Простіше кажучи, розвідані запаси сланцевого газу у Європі та США мають шанс нарешті позбавити західні держави одвічної залежності від постачання газу і нафти з Росії та ряду автократичних й нестабільних країн Близького Сходу та Південної Америки, що без перебільшення змінить світ, вважає британське видання “The Financial Times” http://www.ft.com/cms/s/0/d8c79266-6764-11df-a932-00144feab49a.html. Гідеон Рахман.
"Упродовж десятиріч американські політики клялися забезпечувати "енергетичну незалежність" Штатів від іноземних постачальників, однак дійсність диктувала зовсім інші правила і Вашингтон ставав все більше залежним від нафти та газу, видобутих у нестабільних, недружніх та автократичних державах. Водночас Європейский союз поступово перетворювався на все більшого параноїка через безвихідь у споживанні російського газу, усвідомлюючи той факт, що Кремль в будь-який момент може посваритися із своїм західним сусідом — найбільшим транзитером блакитного палива до Європи Україною і перекрити газ, залишивши весь союз без необхідного, особливо взимку, енергоносія. Для повноти картини слід нагадати, що єдиною "альтернативою" постачання газу та нафти як для США, так і для Європи виступає ніхто інший як Іран. Такий "привабливий" варіант зрештою і не назовеш альтернативою", — зазначає газета.
Вона нагадує, що про існування сланцевого газу відомо було давно. Однак лише недавно, в першу чергу завдяки технічному прогресу, вдалося розпочати безпосередню розробку родовищ. Протягом останніх трьох років американці спромоглися кардинально підвищити видобуток сланцевого газу, що дозволило їм вперше за десятиріччя обігнати Росію, завоюваши титул найбільшого виробника газу у світі — досягнення, яке, в свою чергу, призвело до спустіння терміналів, призначених для зберігання імпортного газу. Все це саме завдяки сланцевому газу, який застосовується для виробництва електрики та зменшує залежність від власного, однак від цього не менш небезпечного та забруднюючого довкілля вугілля. У разі, якщо автомобілі, які працюють на електроенергії чи газі стануть більш популярними та доступними, сланцевий газ має всі шанси суттєво зменшити американську залежність від нафти із Близького Сходу.
"Ейфорія довкола сланцевого газу охопила не тільки США, а й практично всі провідні держави світу, в тому числі європейські і навіть Китай. Пекін, зокрема останнім часом, все більше намагається знайти спосіб забезпечити надійне постачання енергоносіїв, при цьому залучаючи Вашингтон до розробки власних родовищ сланцевого газу, які, схоже, є на території Піднебесної", — пише газета. — "Радість Європи ще більша, ніж китайська. Британці, які усвідомлюють, що їх запаси нафти та газу у Північному морі вичерпуються, сподіваються розпочати розробку родовищ сланцевого газу в Уельсі та північно-західній Англії. Поляки, у яких власні забобони щодо залежності від російського блакитного палива, також не приховують свого задоволення від появи альтернативного джерела енергоносіїв: нещодавно міністр закодонних справ Польщі Радослав Сікорскі відвідував Х’юстон, де зустрічався із американськими енергетичними компаніями, які займаються розробкою сланцевого газу. Навіть, якщо європейських запасів сланцевого газу загалом виявиться недостатньо, Старий світ має можливість налагодити його постачання із США, аби перестати танцювати під дудку Кремля".
Газета відзначає, що раптове постання сланцевого газу, зокрема, як альтернативи російському газу вже демонструє помітні геополітичні зрушення: упродовж декількох місяців західні дипломати побачили більш дружній тон у переговорах із російськими колегами: Москва погодилася підписати договір із американцями про скорочення ядерного арсеналу, схоже, змирилися із ідеєю застосування санкцій проти Ірану та виявила щире співчуття до поляків після загибелі президента Качинського під Смоленськом. Дехто вважає, що така незвичайна поведінка Росії — це відповідь на відмову Вашингтону від розміщення ПРО у Східній Європі; дехто ж говорить про зростаючий вплив ліберальної політики Медведєва. Однак більшість приписує ці зрушення у поведінці Кремля його усвідомленню змін на міжнародних ринках енергоносіїв та адаптацією до різкого падіння цін на газ.
Звичайно, пише видання, існують ті, хто скептично ставиться до ідеї із сланцевим газом. Серед них, зокрема, ветерани енергетичної індустрії, які нагадують, що в минулому вже знаходили нові "чудотворні" джерела енергоносіїв, які зрештою виявилися звичайною "качкою" і призвели до масового розчарування. І це правда. Однак також правда і те, що прогнози 1970-х років про неминучість вичерпання енергетичних ресурсів виявилися хибними завдяки технологічному розвитку та новим відкриттям — саме ця комбінація уможливила видобуток сланцевого газу.
"Окрім скептиків, які не впевнені у здатності сланцевого газу стати альтернативою звичайному блакитному паливу, існує багато застережень щодо впливу видобутку сланцевого газу на довкілля та, зокрема, ґрунт. М’яко кажучи, представники зелених, які мріють про майбутнє із сонячними батареями та вітряками, не особливо раді перспективі нового газового джерела, який продовжуватиме викиди в атмосферу парникових газів", — зазначає газета. І погоджується, що сланцевий газ — це не панацея ні для енергетичної безпеки Заходу, ні тим паче для охорони навколишнього середовища, однак у світі, в якому сьогодні відверто мало причин для радості, сланцевий газ — справді хороша новина.
Підгот. Л.Дубенко.