1 грудня набрав чинність Лісабонський договір — новий основний документ Європейського Союзу, який ратифікували всі 27 країн ЄС.
Мета документа — спростити процедуру прийняття рішень у ЄС і збільшити його політичний вплив у світі.
Впровадження договору розширює повноваження Європейського парламенту і створює дві нові посади — президента Європейської ради і Верховного представника із зовнішньої політики.
Лісабонський договір також скасовує національні права вето у понад 50 ділянках. Договір набирає силу закону майже через 8 років після того, як уперше виникла ідея реформувати інституції ЄС.
Хоча на поверхні мало що змінилося, однак рішення в організації відтепер прийматимуться по-новому.
Найбільше виграє від набуття чинності договору Європейський парламент: тепер він буде важливим гравцем у майже всіх законодавчих кроках Брюсселя, тоді як багато питань, які в минулому вимагали одностайного схвалення країнами ЄС, відтепер вирішуватимуться більшістю голосів.
А дві нові посади в керівництві ЄС — президента і керівника зовнішньополітичного відомства — перебувають щойно на етапі розбудови.
Як зазначив кореспондент Бі-Бі-Сі в Брюсселі Джоні Даймонд, призначення двох відносно маловідомих людей на ці посади свідчить, що Європейський Союз поки не має апетиту на подальшу централізацію.
Український експерт-міжнародний Олександр Сушко вважає позитивним для України і її європейських устремлінь те, що Лісабонський договір набрав чинність, а конституційна криза в ЄС з його ратифікацією завершилася.
Водночас О.Сушко не очікує великих змін у політиці ЄС щодо України.
Коментуючи призначення новим комісаром з питань розширення ЄС представника Чеської республіки, Олександр Сушко сказав, що це для східних сусідів Євросоюзу є перевагою, однак незалежно від персональних симпатій, за його словами, єврокомісари проводять консолідовану політику Брюсселя.
За матеріалами Бі-Бі-Сі