Чим більше людина постраждала від економічної кризи, тим менше їй хочеться демократії, свідчать дані опитування фонду «Демократичні ініціативи». Проте це не означає схильності до підтримки авторитаризму, а виражається в байдужості до того, який режим існуватиме в країні, розповіла в інтерв’ю «Дзеркало тижня» науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
«Останнє дослідження Інституту соціології показало, що чим більше людина постраждала від економічної кризи, тим менше їй хочеться демократії, — розповіла Бекешкіна. – Здавалося б, ось воно, те, про що постійно говорять політики: на тлі економічних негараздів народ захоче авторитаризму. Але це не так. Як з’ясувалося, чим більше людина постраждала від кризи, тим більше вона схильна не до підтримки авторитарного режиму, а до байдужості в питанні, який режим країні потрібен».
При цьому серед пріоритетів демократії українці поставили виборність органів влади на останнє місце за важливістю.
«Відповідно до опитування, найголовніша характеристика демократії для людей — це рівність усіх громадян перед законом (74%). Але треба сказати, що вони включають у своє розуміння демократії й такі риси, яких це поняття насправді не передбачає. Забезпечення права на працю відзначили 59%», — розповіла соціолог.
Важливим для українців залишається питання захищеності від можливого державного свавілля, відзначила соціолог.
«Далі — захищеність від зловживань влади, вона важлива для 47% респондентів. Особисту недоторканність громадянина зарахували до пріоритетів демократії 34%, а ось свободу слова, поглядів, переконань — усього 27% опитаних. Можливість контролю над рішеннями влади вважають важливою для себе лише 26%. Виборність органів загальнонаціональної влади важлива для 11%, а місцевої влади — для 9%. Можна навіть сказати, що люди розчаровані в інституті виборів», — додала Бекешкіна.