Південна Осетія знову відкрила вогонь у напрямку трьох сіл у районі Горі. Такі повідомлення із посиланням на МЗС Грузії з’явились у засобах масової інформації.
«Минулої ночі близько 01:00 за місцевим часом з території, що контролюється південноосетинськими сепаратистами, було відкрито інтенсивну стрілянину у напрямку сіл Квеші, Мереті, та Кошка Горійського району. Стрільба продовжувалась з перервами близько однієї години, потерпілих немає. Грузинська сторона у відповідь вогню не відкривала», — ішлося в заяві.
У свою чергу, міністр внутрішніх справ Осетії Валерій Валієв на противагу цьому заявив, що «це звична практика грузинської влади, після власних провокацій звинувачувати у всьому південноосетинську сторону. Минулої ночі стрілянина дійсно велася, але з боку грузинських сіл Кошка та Квеші в сторону прикордонного з Грузією Цхінвальського району». За словами Валієва, стрілянина була «хаотичною, видно, що розрахована на дії у відповідь», але «жодного пострілу у відповідь з нашої сторони зроблено не було», — зазначив голова МВС Південної Осетії.
Що можна очікувати від Кавказького регіону найближчим часом? Чи дійсно цієї зими буде мати місце іще один конфлікт? Ми звернулися за відповідями до українських експертів.
«Повідомлення про ці обстріли виникають з різним ступенем періодичності з 1990 року. Рідко коли було, щоб за певний період часу не виникло повідомлення про такі обстріли. Само собою, головну причину конфлікту 8 — 12 серпня ще не усунуто. Зона Кавказького конфлікту стала загальновизнаною зоною конфлікту для усіх країн, у тому числі, США та Росії. Вона є тепер зоною потенційного військового конфлікту, відповідно, ігнорувати цю загрозу не буде ніхто — ні США, ні Росія», — заявив в інтерв’ю ГолосуUA директор Українського філіалу Інституту країн СНД Володимир Корнілов.
«Звинувачення у взаємних обстрілах — це невід’ємний елемент інформаційної війни під час загострення регіональних конфліктів. Бо ці звинувачення існували і до серпневих подій, так і після них», — переконаний науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Якщо ще й провести паралель із тим, що президент США Дж. Буш видав терміновий наказ про страхування усіх торговельних суден під прапором США, що входять до Чорного моря, від військових ризиків до березня 2009 року, виникає доволі цікаве запитання про причину такого різкого занепокоєння цими ризиками. А якщо врахувати той факт, що Міноборони РФ уклало державний контракт з Федерацією альпінізму Росії про навчання 50 тисяч солдат навичкам ведення бойових дій в горах, мимоволі виникає думка про новий сценарій подій на Кавказі.
«Ті дії, які проводить адміністрація президента США свідчить про те, що для них конфлікт ще не завершено, оскільки ми бачимо, що вони посилюють військову присутність у Чорному морі, дійсно виділяють із державного бюджету кошти на страхування торговельних американських суден, чого вони не роблять, до речі, навіть у Сомалі. Цей конфлікт затіяли для того, щоб США всупереч міжнародним домовленостям, закріпили свою присутність у Чорноморському басейні», — переконаний Володимир Корнілов.
Проте, вважає він, важко однозначно стверджувати, якою буде політика США відносно України, НАТО та Кавказу, тому, що не сьогодні — завтра владу в країні триматимуть інші люди. Проте, виходячи з практики послідовності їх зовнішньої політики, можна зробити висновок, що «США як гнули свою лінію стосовно втягування України та Грузії до НАТО, так і будуть її гнути», тому що, на думку Володимира Корнілова, «Америка хоче закріпитися в цьому регіоні, бо це є зона, яку потім можна буде використовувати проти майбутнього гіпотетичного супротивника, котрим у США вважали і вважають Росію та Китай».
США не робить секрету з того, що підтримує уряд Грузії і має намір стимулювати розвиток комерційних зв’язків між Грузією та США. «Будь-яка країна намагатиметься убезпечнити свої судна. Страхування торговельних суден — це є нормальна міжнародна практика. Тим більше в контексті розгулу піратства. Жодного причинно-наслідкового зв’язку між страхуванням торговельних суден та підготовкою до війни, я не бачу», — відповів на питання кореспонденту ГолосUA про причини такого термінового страхування Олександр Сушко.
При цьому дії США із зародженням нового конфлікту мало хто береться пов’язувати. «Обстріли на Кавказі — ніщо більше як обстріли між двома протиборчими сторонами. США — не є протиборчою стороною на Кавказі, бо немає жодного доказу, що американські солдати брали участь у будь-яких обстрілах, чи діях на Кавказі. Але в даному випадку це просто притягнуто за вуха у контексті певної антиамериканської істерики, яку вигідно роздувати нашим російським колегам», — сказав Сушко.
А от з Росією причини таких дій, на думку Олександра Сушка, є доволі чіткими: «У безпековому сенсі на Кавказі твориться безлад, насамперед пов’язаний із тим, що частина території Грузії визнана Росією як незалежні держави. Така ситуація є вибухонебезпечною. Звісно, Росія розуміє, що з таким станом речей Грузія не змириться, вона розуміє, що відстоювати захоплені території їм у тій чи іншій мірі доведеться збройним шляхом, тому вона готує своїх військових до розвитку таких подій».
Втім, відкритим лишається питання — чи можлива нова грузинсько-осетинська війна на Кавказі? Адже деякі експерти вже називають й можливий термін загострення конфлікту — зима 2008-2009 років. Олександр Сушко переконаний, що «війна можлива, хоча і не дуже високоймовірна. Тому що до цього регіону прикута настільки потужна інформаційна увага, що жодній стороні зараз не вигідно виступати носієм агресивних намірів. Проте, незадоволені сили все ж таки є, і вони можуть намагатися роздмухати конфлікт. Однак, на моє переконання, великим світовим гравцям найближчим часом не вигідна нова серія активних бойових дій».
У цьому контексті цікавим є й повідомлення, що з’явилося у деяких ЗМІ, про начебто передислокацію Міністерством оборони України своїх військ до східних кордонів країни. ГолосUA звернувся за коментарем до оборонного відомства. Цю інформацію прес-служба спростувала, повідомивши, що у них немає таких даних.
«Ми плануємо рівномірно розподілити війська по всій території України — як на заході, так і на сході, в Криму та на півночі», — сказали у прес-службі. При цьому цей процес ще не почався — він запланований на 2009 рік. Там не роблять секрету, що це буде робитися у зв’язку із подіями, що мали місце минулого літа, коли «з’явилися нові виклики національній безпеці України».
На думку директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, «перекидання військ на схід країни — це вирівнювання того балансу, який був порушений під час Радянського Союзу». Проте «це питання буде вирішуватися на рівні парламенту, але сьогодні однозначно визначити позицію законодавчої влади неможливо». /> Хоча США, «виходячи із тієї позиції, що без поширення євроатлантичної системи безпеки на Україну та Грузію, ці країни будуть перебувати під постійною загрозою територіального розчленування і лише включення їх в цю систему може гарантувати мир і стабільність в регіоні», на весь світ заявляє, що Україна та Грузія увійдуть до НАТО найближчим часом, «НАТО зацікавлене в тому, щоб включити до свого складу лише стабільні країни, які не мають конфліктного поля з сусідніми державами, і по відношенню до яких немає жорстких територіальних претензій. І Грузія, і Україна демонструють політичну нестабільність», — заявив Бадрак. Крім того, вважає він, «сьогодні НАТО не зацікавлене ані в Грузії, ані в Україні як потенційних членах альянсу. Зацікавленість, яку в односторонньому порядку демонструють США, навряд чи зможе бути домінантним чинником у вирішенні ситуації», оскільки рішення щодо прийняття до НАТО повинне бути підтриманим усіма країнами-членами альянсу.