Проект закону про державні закупівлі, розроблений до другого читання Комітетом Верховної Ради з питань економічної політики, не відповідає міжнародній практиці та директивам Європейського союзу. Про це йдеться у листі Світового банку від 26 березня на ім’я прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, текст якого має у своєму розпорядженні «Дзеркало тижня».
У листі СБ повідомляє, що законопроект «не відповідає міжнародній практиці і директивам ЄС, у ньому простежується намір відновити роботу непрозорої і неприйнятної інституційної структури». При цьому, конкретні причини не пояснюються.
Директор СБ в Україні, Молдові й Білорусі Мартін Райзер рекомендує використовувати законопроект, розроблений раніше Міністерством економіки України у співпраці з експертами СБ, а також звернутися до експертів Єврокомісії для забезпечення його відповідності директивам ЄС. Також він запропонував створити спільну робочу групу.
Норми підготовленого парламентським комітетом законопроекту, офіційну копію якого надала «ДТ» Інна Богословська, дійсно містять високий ризик появи загальнонаціональних корупційних схем, — зазначає видання.
Так, проект закону передбачає, що розгляд скарг передається «незалежному колегіальному органу» — комісії, до складу якої повинні увійти 9 представників органів влади і 8 «незалежних фахівців, котрі не є держслужбовцями, не мають стосунку до органів держвлади і підприємств», а також до Уповноваженого органу. Передбачено, що персональний склад комісії і зміни в ньому затверджуються Верховною Радою за поданням Кабінету міністрів. Ротація членів комісії здійснюється кожні три роки. Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення здійснює один з органів держвлади, головним завданням якого є здійснення державного фінансового контролю. Цей орган визначає Кабінет міністрів.
Законопроект передбачає, що ціна конкурсної пропозиції повинна відповідати спеціальній методиці її розрахунку, яку затверджує комісія. Крім того, «представникам громадськості і ЗМІ» надається право «у разі виявлення порушень вимог законодавства звертатися в комісію», і на підставі цих звернень комісія зможе ухвалювати рішення, зокрема такі, що блокуватимуть закупівлі. Також з режиму закону виводяться «госптовариства, у статутному капіталі яких 60 і більше відсотків належать державним підприємствам, і госптовариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій перевищує 50%».
Раніше фахівці Мінекономіки у співпраці з експертами СБ розробили базову редакцію законопроекту, яку Світовий банк визнав прийнятною. Експерти СБ, зокрема, наполягали на необхідності чітко розділити «адміністративний і операційний розподіл в Уповноваженому органі функцій нагляду і розгляду скарг», позбавити цей орган функцій прямого контролю. Крім того, видалити із закону велику частину виключень, оскільки вони виводять значну частину бюджетних коштів з-під контролю.