Євросоюз у розгубленості: якщо боргова криза Греції достатньо чітко натякнула Брюсселю, що вся ідея єврозони — провальна, то укладення договорів між Україною та Росією, які продовжують перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі,- що вся зовнішня дипломатія ЄС — не більше, ніж пародія, — пише “The Financial Times” .
Чого у Москви не відбереш, зазначається у публікації, це тієї рішучості та жорсткості, — особливо коли це стосується якихось економічних чи політичних питань, — яку вона проявляє у досягненні своїх цілей. Відчувши, що Київ перебуває у важкому економічному становищі, а Президент Янукович не горить бажанням підвищувати ціни на газ для споживачів, Кремль одразу ж запропонував знижку на енергоносій в обмін на Чорноморський флот в Криму. Звичайно, після таких домоленностей двері до НАТО для України міцно замкнені, адже альянс навряд чи погодиться включати державу, яка розміщує на своїй території іноземні військові бази та які до того ж були використані лише два роки тому під час грузинсько-російського конфлікту. Однак Януковичу цього і не потрібно: нещодавно він більш, ніж зрозуміло дав знати, що не хоче мати нічого спільного із НАТО, як і більшість українців — і це не дивно, коли поряд із тобою така потужна держава як Росія. Навіть держсекретар США Хіларі Клінтон зрозуміла цю логіку Києва, вказавши, що із огляду на історичні обставини, прагнення української влади проводити збалансовану політику між Росією та Заходом видається раціональним, в тому числі і для американців.
Водночас ЄС, на відміну від Кремля, постійно каламутить воду, ніби-то обіцяючи Україні членство у союзі, однак при цьому одразу ж немов відмовляючись від своїх слів та пропонуючи якісь замінники по типу добросусідських відносин або з кінця минулого травня — програму “Східне партнерство”. Усі ці дії порівняно із російськими нагадують дитяче белькотіння, однак частково пояснюються небажанням Німеччини та інших західних держав бачити Київ членом союзу.
"Минулого тижня комісар ЄС з розширення Стефан Фюле виступав перед студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Не дивлячись на те, що його виступ відбувався одразу ж після підписання скандальних українсько-російських договорів, Фюле ні слова не сказав про Росію взагалі. Замість цього він продовжував традиційне європейське “мамбо-джамбо” про те, скільки спільних викликів стоїть на шляху ЄС та України сьогодні. Поведінка чиновника як не можна краще увібрала в себе всю сучасну зовнішню політику ЄС — не рішучу, м’яку, розмиту та дратуючу", — наголошує видання та додає, що для того, аби українці так само серйозно ставилися до Брюсселя, як вони ставляться до Москви, європейці мають нарешті навчитися у росіян тієї необхідної жорсткості, рішучості та чіткості, яку Кремль виявив, зокрема, у підписанні договору "газ-на-Чорноморський флот" та прискорити укладання із українцями угод про вільну торгівлю, асоціацію, безвізовий режим із країнами союзу та в кінці кінців — вступ до ЄС. Тільки тоді Україна буде більш серйозно ставитися до Європи та прислухатися до її побажань.
Підгот. Л.Дубенко.