Протягом останніх тижнів Європою все активніше ширяться чутки щодо нової хвилі економічної кризи, а фінансисти виступають у ролі астрологів, намагаючись передбачити чи постраждають економіки країн-членів ЄС. І хвилюватися є від чого, адже євро захиталося, досягло чотирирічного мінімуму відносно долара і тепер нестабільність загрожує усій єврозоні. І навіть винні у цій неприємній ситуації знайшлися. Греція, яка надто довго підвищувала соціальні видатки, незважаючи на економічну кризу та спад власного виробництва, опинилася на межі банкрутства.
Втім, європейські політики спершу не повірили грецьким сльозам і відмовилися допомагати країні долати наслідки кризи і дефіциту бюджету. Але грецька економіка похитнулася занадто помітно, а з нею почав сповзати євро. Тут уже Європі стало не до жартів. Після напружених дебатів лідери країн єврозони все ж вирішили виділити на допомогу Греції 110 млрд. євро – спільна допомога від Міжнародного валютного фонду та ЄС. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, приміром, заради цього навіть пожертвувала своєю популярністю усередині країни. Річ у тім, що пересічним німцям дуже не сподобалось прийняте нею рішення виділити Греції 22 мільярди євро з бюджету Німеччини тим більше, що останнім часом по ФРН поповзли чутки, що нібито від євро скоро доведеться відмовитися і в обіг повернуться марки.
Українці добре пам’ятають, що у чорні часи розпалу кризи Україні також довелося просити у МВФ допомогу. Через нестабільну ситуацію в українській економіці, восени 2008 року Фонд вирішив виділити нашій державі кредит 17 мільярдів доларів у рамках дворічної програми. Загалом було виділено три транші на загальну суму 11 мільярдів. Виділення четвертого траншу було заплановано на листопад 2009 року, але МВФ почав вимагати від української влади майже неможливого для неї — консолідації, реалізації антикризових заходів і прийняття держбюджету на 2010 рік. Оскільки ці умови МВФ виявилося надто складно виконати, кредит притримали до кращих часів. Чи наступили вони сьогодні? Нинішня українська влада переконує кредиторів, що так.
Хоча ще на початку квітня прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що країна не збирається просити гроші у Міжнародного валютного фонду, а покладає надії на інвесторів, які самі захочуть вкладати в економіку країни. Очевидно, черги з бажаючих інвесторів так і не вишикувалися, отже Україні довелося знову стукати у двері МВФ. Новий уряд заявив про намір відновити співробітництво з Фондом і залучити черговий транш. Як повідомлялося з посиланням на віце-прем’єра Сергія Тигипка, уряд розраховує отримати 19-20 мільярдів доларів протягом найближчих двох з половиною років. Отже, якщо нова програма співробітництва з МВФ буде підписана, то Україна може чекати на черговий транш уже в червні. Але чи дійсно Міжнародний валютний фонд візьметься нам допомагати – поки що відкрите питання. З боку опозиції лунають голоси, мовляв, Україна грошей Фонду не побачить. Уряд запевняє у протилежному – переговори тривають, маємо значний прогрес, співробітництво з МВФ буде поновлене. Ясно тільки одне: Україна – не Греція. По-перше, ситуація у нас не настільки критична, по-друге, ми не входимо до єврозони, а отже, наші біди не становляють такої загрози для економіки ЄС.
І хоча гроші ще не отримано, але уряд вже має плани стосовно того, куди має піти кредит МВФ: половина коштів — на поповнення золотовалютних резервів країни, а ще половина – на фінансування дефіциту бюджету. З іншого боку, МВФ заявляє, що видаватиме усе менше коштів на компенсацію дефіцитів по мірі виходу економіки з кризи. Україна планує скоротити у 2010 році дефіцит бюджету до 6 відсотків. Такий рівень різниці між витратами і прибутками є однією з умов надання нашій країні нової кредитної лінії.
На сьогоднішній день Україна є третім за величиною позичальником МВФ, поступаючись Угорщині та Румунії, які відповідно отримали 11.6 і 12.5 мільярдів доларів. А ці дві країни, між іншим, є членами Європейського Союзу, отже. Хоч тут можемо себе трохи заспокоїти – не така уже плачевна в нас ситуація. Адже криза боляче вдарила не тільки по Україні. Просто зараз у Греції триває запекла боротьба між народом та владою, і ані перший, ані друга не збираються поступатися. Пенсіонери, держслужбовці, представники профспілок виходять на вулиці Афін, щоб висловити свій протест проти скорочення заробітної платні і соціальних виплат. Адже грецький уряд ухвалив заходи по боротьбі з кризою, що мають зекономити для бюджету 4,8 мільярда доларів. Йдеться про підвищення податків і подальше скорочення державного фінансування. Передбачається підвищення акцизів на тютюнову та алкогольну продукцію, у тому числі 30-відсоткове скорочення премій, які виплачуються держслужбовцям. За оцінкою прем’єр-міністра країни Георгіоса Папандреу, нинішня фінансова кризу можна порівняти з реаліями військового часу. Отже, отримавши кредит від МВФ, грецький уряд змушений був піти на кроки, які роздратували суспільство.
А от яку ціну нам, українцям доведеться заплатити за четвертий транш? Директор Європейського департаменту МВФ Марек Бєлка заявив, що продовження співробітництва України та фонду вимагати непопулярних кроків. Зокрема, доведеться відмовитися від запланованого на 2010 рік підвищення соціальних виплат, скоротити пенсії пенсіонерам, що працюють, встановити продаж населенню енергоносіїв за «справедливими цінами». А найголовніше, владі доведеться пояснити громадянам, які на сьогодні мають найнижчу середню заробітну плату в Європі, що вони недостатньо платять податків, і наповнення бюджету країни – їхній обов’язок. Чи зуміє уряд догодити і МВФ, і українцям?