У Національному музеї літератури України відкрилася виставка, присвячена 140 – річчю від дня народження Агатангела Кримського — українського історика, славіста і сходознавця, письменника, перекладача і одного з фундаторів першої української Академії наук. В експозиції можна побачити щоденники Агатангела Кримського, автографи творів, листи та прижиттєві видання його творчого й наукового доробку.
За словами наукового співробітника Національного музеї Літератури Мирослави Тарахан, яка є дослідницею життя і творчості видатного вченого, Агатангел Кримський – справжній український феномен у європейській культурі та один із найвизначніших світових дослідників сходу. Він є автором численних наукових праць з історії культури арабських країн, зокрема, ґрунтовному вивченню історії ісламу, письменства, літератури та театру Сходу. Сучасні дослідники й досі розходяться в підрахунках кількості мов, якими говорив поліглот. «За різними даними, Агатангел Кримський знав понад 60 мов, а хтось переконаний, що майже 100», – зазначає пані Мирослава.
Науковці пояснюють такий феномен – унікальними природними здібностями і чудовою освітою, яку майбутній вчений отримав в одному з найкращих освітніх закладів Києва — колегії ім. Павла Галагана ( в приміщенні якої зараз і знаходиться Національний музей літератури України). Чимало наукових праць вчений присвятив вивченню української мови, яку вважав рідною. «Попри те, що вчений-поліглот походив з міжетнічної родини: батько його був татарином, а мати – шляхтянкою з Білорусії, він принципово вважав, що необхідно спілкуватися українською мовою», — відзначає куратор виставки.
З 1918 року Агатангел Кримський постійно проживав у Києві, працював секретарем Української Академії наук, заснованої гетьманом Павлом Скоропадським. У 1941 році постановою НКВС Кримського оголосили «ідеологом українських націоналістів, який упродовж років очолював націоналістичне підпілля», після чого вчений був висланий у Казахстан до кустанайської в’язниці, де невдовзі помер.