В Криму знайшли стародавню столицю скіфів. У 60 км. від Сімферополя виявили резиденцію царів і некрополь, де ховали мешканців міста.
Це відкриття стало головною сенсацією археологічного сезону розкопок в Криму. Як передбачають учені, їм пощастило виявити в степу кримського півострова стародавню столицю Скіфії.
Експедиція Кримської філії Інституту археології НАН України кілька років працювала в районі одного з найбільших в Євразії некрополів, досліджуючи околиці комплексу курганів Беш-Оба, поки не натрапили в степу недалеко від Білої скелі (Ак-Кая) на руїни стародавніх споруд. З’ясувалося, що жителі з найближчих сіл давно вже розтаскують камені для своїх господарств.
Саме на Білій скелі раніше були виявлені найвидатніші скіфські могильники — царські кургани. Виявилось, що і резиденція скіфських царів зовсім близько. Розвідувальні розкопки вивели археологів замість середньовічного культурного шару відразу ж на дуже цікаве античне місто: були відкриті стіни, башти, приміщення, святилища, шари пожеж. Порівняння планів розкопок з аерофотознімками і зйомкою з космосу показали, що знайдено велике місто з фортецею, яке існувало на два століття раніше, ніж Неаполь Скіфський, який раніше вважався столицею. Це відкриття дасть унікальний матеріал для вивчення історії кочових народів Північного причорномор’я.
"Ми знаємо багато скіфських поселень, десятки тисяч курганів, але пам’ятників такого масштабу і статусу давно вже не знаходили. Такі відкриття бувають раз на сто років. Щоб знайти місто з оборонним комплексом, про це можна лише мріяти! Ми знайшли адміністративний і культурний центр кримської Скіфії, принаймні, III століття до нашої ери, який мав вплив на весь регіон. Там були царі", — відзначив директор Кримської філії Інституту археології НАН України Віктор Миц.
"Особливу цікавість представляє той факт, що це — фортеця, розквіт якої припав на III століття до н.е. А цей час, за рядом обставин, до цих пір залишається білою плямою в історії Північного причорномор’я. Тоді, після розпаду Імперії Олександра Македонського почалися війни і переділ територій, що призвели до нестабільності і в Чорноморському басейні, і в Азії, і в Середземномор’ї", — сказав керівник Передгірної експедиції, заввідділом Греко- варварської археології Юрій Зайцев.
За фрагментами кладки фахівці легко визначають архітектуру міста. Воно займало площу близько 10 га і не раз переживало облоги і пожежі. Будівлі і господарські споруди були обнесені потужною кріпосною стіною, завтовшки п’ять метрів. Визначити датування допомогла грецька кераміка, у великій кількості виявлена в житлових кварталах. На свої гончарні вироби стародавні майстри ставили іменні клейма, за якими можливо визначити період виготовлення цих амфор і глеків: у даному випадку, це середина III століття до н.е.
Ученим удалося знайти і некрополь, де ховали мешканців міста, які не належали до знаті. При цьому дослідники зіштовхнулися ще й із загадковим випадком кістниці, коли поховання були зроблені на стороні, а рештки 80 воїнів були принесені і викладені в склепі.
До нині була відома лише одна скіфська столиця: вона знаходилася на місці сучасного Сімферополя і називалася Неаполіс, тобто "нове місто", пов’язане з діяльністю царя Скилура і його спадкоємців. У туристичних гідах цей археологічний комплекс відомий як Неаполь Скіфський, відкритий ще 1827 року. Дослідники передбачали, що до "нового міста" ймовірно, десь було і "старе".
За матеріалами: «Сегодня»