Сьогодні у ЄС як ніколи багато проблем, вважає британське видання «The Independent» (http://www.independent.co.uk/news/world/europe/world-focus-europes-new-team-in-need-of-game-plan-1854765.html) , але і тих, кому ці проблеми доведеться вирішувати, також більш ніж вистачає. Ключовим питанням на 2010 рік є — а чи справді цей раптовий приріст кількості європейських лідерів, який став можливий після затвердження Лісабонської угоди, вирішить всі проблеми славнозвісного нехлюйства Євросоюзу? Чи навпаки ще більше продемонструє той вакуум лідерства, який настільки не подобається Брюсселю?
Серед проблем ЄС, які гостро стоять на порядку денному, газета називає такі:
1. Європейська економіка нерівномірно долає потужну кризу, яка вдарила по всіх без винятку державах-членах союзу. Зокрема Греція, демонструє вкрай незадовільні результати боротьби із фінансовими негараздами, підриваючи при цьому стабільність європейської валюти.
2. Очевидно, що Європа стала однією із тих, хто програв на недавньому кліматичному саміті у Копенгагені, і тепер їй доведеться шукати нові шляхи забезпечення власної, відносно амбіційної політики з охорони навколишнього середовища.
3. Китай стає все більш впевненим у своїх економічних та політичних силах, що лякає більшість європейських чиновників.
4. ЄС досі не зрозумів як йому слід поводитися із новим американським президентом Обамою, так само як із нинішнім прем’єром, екс-президентом Росії Путіним.
5. Незрозуміло яку політику Брюсселю слід підтримувати в Афганістані.
6. Виникають нові загрози ісламського тероризму.
Всі ці проблеми у новому році доведеться вирішувати Європейській Комісії у тандемі із новоспеченими Президентом Європейської Ради та міністром закордонних справ ЄС, а разом із ними ще й іспанському уряду на чолі із молодим та приємним прем’єром, який, однак, досі не виявив жодних ознак лідерства на європейські арені, — Хосе-Луїсом Запатеро. "Що ж до таких "природних" лідерів Європи як німецький канцлер Ангела Меркель, то вона вступає у нове десятиліття надзвичайно потужною як лідер Німеччини, якому вдалося подолати економічні негаразди у країні, але водночас вона чомусь не виявляє бажання продемонструвати свій дипломатичний хист та очолити ЄС.
Із точністю до навпаки ситуація складається для президента Франції Ніколя Саркозі: він вважає себе беззаперечним лідером Європи, однак економічний стан Франції залишає бажати кращого. Що ж стосується Британії, то вона навряд чи змінить своє радше негативне ставлення до європейських інститутів в цілому, особливо після того як у травні-червні у країні відбудуться загальні вибори і на зміну нинішньому прем»єру Брауну прийде новий голова уряду, який знову візьметься повчати Брюссель як і що робити" — наголошує видання.
Ситуація, що склалася після затвердження Лісабонської угоди, зазначає «The Independent», навряд чи, сприятиме урегулюванню проблем ЄС у найближчому майбутньому, адже як не крути, але новий президент ЄС Герман ван Ромпей та міністр закордонних справ баронеса Кеті Ештон не «тягнуть» на роль авторитетних лідерів. До того ж їм обом доведеться продемонструвати наскільки вони здатні до співпраці із іншими главами держав, адже попри затвердження угоди шестимісячне президентство окремих країн-членів союзу вирішили не скасовувати.
"Таким чином, Ван Ромпей буде головувати на всіх самітах ЄС, баронеса Ештон засідатиме на радах міністрів закордонних справ, а Іспанія, яку через півроку змінить Бельгія, отримає право головувати на всіх інших міністерських зустрічах", — йдеться у публікації та додається, що Ван Ромпей, керуючись здоровим глуздом, запропонував провести неформальний саміт у лютому, під час якого будуть обговорені такі актуальні теми як провал грецької економіки та можливий підрив стабільності євро. Ця пропозиція нового президента ЄС, зазначає газета, не дуже припала до душі іспанському прем’єру Хосе Луїсу Запатеро, адже економічний стан Іспанії — із 20% безробіття та астрономічними боргами — не набагато кращий за грецький. Якщо Афіни кинуть напризволяще, то наступними у списку потенційних країн-банкрутів стане саме Іспанія, а разом із нею і Ірландія. Якщо ж греків все ж вирішать рятувати, то іспанці із ірландцями сподіватимуться на таку ж щедрість та доброту ЄС щодо власних економік.
"Виходить, що майбутній саміт буде вкрай напруженим для всіх, включаючи канцлера Меркель та президента Саркозі, які хочуть зберегти стабільність євро, але розуміють, що для цього, можливо, навіть доведеться прийняти частину державного грецького боргу на свій рахунок та розплачуватися за гріхи інших. Водночас не тільки економічні проблеми можуть стати яблуком розбрату ЄС, а й ті, що стосуються амбіцій кожного окремого високопосадовця союзу. Вже зрозуміло, що така величезна кількість так званих лідерів на зовнішній арені не може не перетворитися на жорстке змаганння за сфери впливу. Так Ван Ромпей вже встиг висловити своє незадоволення поведінкою прем’єра Запатеро, який прагне проводити саміти ЄС-США, ЄС-Латинська Америка та ЄС-Морокко саме на території Іспанії, а не в столиці союзу — Бельгії " — підсумовує «The Independent», при цьому додаючи, що "пост-Лісабонська" система ще має довести своє право на життя, забезпечуючи Європі справжнє нове лідерство.
Підгот. Л.Дубенко.