У православних християн і греко-католиків починається Великий піст. Це найсуворіший і найтриваліший із чотирьох багатоденних постів Православної церкви.
У християнській традиції Великий піст триває 40 днів, такий термін, по-перше, вважається "десятиною року" яку віддають Богові, по-друге, нагадує про сорокаденний піст Ісуса Христа, який Спаситель провів у пустелі, готуючись до проповіді. Відразу після Великого посту, перед Великоднем, настає Страсна седмиця — особливо суворий пісний період на згадку про хресні страждання Спасителя.
Найсуворіший тиждень Великого посту — перший. У понеділок і вівторок церковний статут наказує повністю утриматися від їжі. У решту днів посту віруючим рекомендовано не споживати м’ясо, яйця й молочні продукти. Навіть олію додають у їжу тільки в суботу, неділю й на великі свята. А в перший день посту — Чистий понеділок і останній — Страсну п’ятницю рекомендується взагалі нічого не їсти.
Рибу дозволено у свята Благовіщення і Входу Господня до Єрусалиму (Вербна неділя), риб’ячу ікру — в Лазареву суботу, інші ж морепродукти можна споживати у будь-який час. У свята й вихідні дозволено також випити трохи вина.
Послаблення в посту дозволяються людям літнього віку, хворим, маленьким дітям, вагітним і жінкам, що годують груддю, мандрівникам, тим, хто служить в армії, й в’язням.
У той же час головна мета посту — не просто утримуватися від їжі й розваг, але очиститися від гріха й пристрастей. Піст можна розглядати як гарний привід відмовитися від всіляких залежностей — кави, цигарок.
Великий піст і Страсна седмиця завершуються головним святом року — Великоднем.