Національний заповідник «Софія Київська» презентував наукову монографію провідного наукового співробітника заповідника В. Корнієнка «Корпус графіті Софії Київської. Ч. І: Приділ св. Георгія Великомученика», до якої включені 482 графіті (древньоруських надписів), що знаходяться в приділі св. Георгія Великомученика. Ця робота є підтвердженням більш давньої дати існування Софії, ніж вважалося раніше.
Про це розповіла Надія Нікітенко – завідуюча відділом науково-історичних досліджень Національного заповідника „Софія Київська”, передав кореспондент ГолосUA.
Презентована монографія започатковує багатотомне видання, присвячене написам-графіті, залишеним в давнину на стінах Софії Київської її кліриками та відвідувачами. Софійські графіті – неофіційні написи і рисунки ХІ-XVIII ст. – є безцінними історичними документами. Їх почали вивчати майже 80 років тому, і до недавнього часу до наукового обігу було введено 311 графіті.
Цей унікальний «настінний архів» є знаним в усьому світі. Але останніми роками науковці Національного заповідника «Софія Київська», і зокрема, кандидат історичних наук В. Корнієнко, провели велику роботу з подальшого вивчення і розшифрування графіті, яких на сьогоднішній день відомо більше 2000.
„Але цей пошук і досі триває, — Заявила Н.Нікітенко, — і попереду чекають нові цікаві знахідки і відкриття. Вже сьогодні наука поповнилася колосальною кількістю нових історичних фактів, деякі з яких стали справжньою сенсацією. Йдеться передусім про графіті, що містять в собі дати їх написання – 1018, 1019, 1022, 1028, 1033, 1036 роки…”.
Крім того, що ці графіті ллють яскраве світло на час виникнення Софії, яка в 2011 р. відзначить 1000-річчя свого заснування, читачі видання дізнаються чимало нового про відомі та невідомі події з життя Русі-України, про її визначних діячів та простих людей, — вважають науковці Національного заповідника „Софія Київська”. Це свого роду – літопис історії України, адже стіни собору розписані не лише унікальними фресками, а й тисячами постань, створених різними людьми у різні епохи: тут є дати, молитви, вірші і навіть прокльони.
Приміром, на стінах собору були знайдені записи : «Дай козу мою» — це рядки з народної байки про козу і чорта. Або ж, погрози, адресовані князю Ростиславу Всеволодовичу за те, що він втопив монаха : «Да не будет же принят Ростислав в царство небесное», а ще нижче – надпис, що пророцтво здійснилося і князь сам втопився в річці : «Месяца мая утонул князь Ростислав…»
І. Тимошенко