Об’єднання “Нафтогазу” і “Газпрому” не відбудеться у тому вигляді, в якому компанії є зараз.
Таку думку висловив старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін у коментарі кореспонденту ГолосUA.
“Думаю, Україна зможе домовитися із Росією і з Європою у тому, що “Нафтогаз” у тому вигляді, у якому він є, припинив своє існування і розбився на декілька компаній, які можуть кооперуватися чи бути привласненими “Газпромом”. У вигляді єдиного активу “Нафтогаз” не передаватимуть у іншу власність”, — зауважив він.
Експерт наголосив, що головна мета Росії — контролювати шляхи транзиту, експорту, газу, нафти, тому контроль над українською ГТС є важливим за будь-яких умов.
“Якщо припустити, що дійсно “Газпром” і “Нафтогаз” стануть однією компанією, або “Газпром” контролюватиме транзит в Україні, то які аргументи для “Газпрому” щодо додаткових газогонів? Один з аргументів — це збільшення попиту на газ на континенті, у Європі, і, відповідно, збільшення видобутку цього газу в Сибіру. Я думаю, що це таке найбільш логічне пояснення для бажання “Газпрому” будувати альтернативні газогони”, — підкреслив фахівець.
Щодо “Північного потоку”, то це, на думку І. Газізуліна, більший контроль, або більша співпраця “Газпрому” з декількома країнами Європи, зокрема, з Німеччиною, “оскільки цей газ буде іти передусім до Німеччини”.
На думку експерта, найбільш вигідний для України варіант об’єднання — це, якщо її газовий ринок буде побудований за прикладом європейського. “Все ж таки розділення транзиту, транспортування від розподілу, відповідно, регулювання, конкуренція між газовими трейдерами — оце схема роботи ринку, яка є протилежною тій, що існує зараз в Росії. У цьому сенсі об’єднання “Газпрому” і “Нафтогазу” має той ризик, що реформа газового ринку в Україні може не піти за європейським прикладом. Хоча, теоретично можливий варіант, коли “Газпром” буде володіти активами в газовій сфері України, але, водночас, газова сфера України буде іти за європейським прикладом. В принципі, це був би такий компромісний варіант. Тобто, реформа — за європейським прикладом, а власник — російський”, — підкреслив він.
Головна загроза для України від такої “кооперації”, зазначив І. Газізулін, — збільшення контролю Росії над енергетичною сферою України, адже таким чином збільшиться її залежність і політична. “Враховуючи, що енергетика для України поки що дуже важлива у сенсі, що економіка України дуже енергомістка. Відповідно ціни на енергоносії є дуже чутливими для України у сенсі важливості для промисловості газу, і в сенсі цін на газ для населення… Це все потенційно негарно. Раптом може статися, що Росія може скористатись цими важелями і вимагатиме поступок у інших сферах, не пов’язаних з енергетикою”, — підсумував він.
А. Штепура