Поки на вулицях Лондона відбуваються численні акції протесту проти саміту Великої двадцятки, у столиці Угорщини Будапешті, за кілька днів до початку зустрічі голова найбільшого в країні банку ОТР Шандор Ксаній ледве стримувався, представляючи економічну ситуацію у державі як чи не найгіршу у Європі. "Червоні очі пана Ксанія були результатом подій останніх семи місяців в економіці Угорщини: майже дефолт Будапешта за зовнішнім боргом держави, 90% падіння акцій найбільших банків та несподівана заява прем’єра-міністра про відставку, що засвідчило для більшості населення, що влада вважає себе неспроможною подолати кризу у тяжких світових умовах"- зазначає видання “International Herald Tribune”. "Угорщина — не Ісландія,- відповів Ксаній авторитетному виданню.- Ніхто не буде стільки уваги приділяти такому банкові як ОТР, коли є такі світові лідери як “Citibank” та RBS".
Попри те, що у словах Ксанія є величезна частка правди, увага із боку західних інвесторів до банку залишається високою, тільки радше негативною, аніж позитивною. Інвестори, що купують акції та продають їх поки вони мають високу ціну, атакували банк, але виявили, що він має величезну кількість неприємних боргів та недостатні запаси готівки. Так само як і угорська держава, яка після розпаду СРСР та закінчення холодної війни сподівалася, що власний добробут можна побудувати за рахунок іноземного капіталу, вважав і угорський банк ОТР. Але виявилося, що вони обидва серйозно обпеклися, розглядаючи такий варіант як основу власної економіки. "Угорщина, а також її найбільший банк ОТР, не єдині у Східній Європі, що практикували сценарій масового запозичення іноземного капіталу для створення різноманітних фінансових установ. Єдине, що вони не очікували, що економічна криза так сильно вдарить по їх економіках, адже вони не врахували наскільки самі виявилися прив’язані до іноземної валюти"- зазначає видання. />
Після того як національна валюта Угорщини — форинт серйозно девальвував, всі ті закордонні запозичення, що їх взяв Будапешт, стало для населення надзвичайно важко виплачувати, адже зарплатня громадянам видається не у доларах чи євро, а якраз у форинтах. Годі і казати, що ситуація в Угорщині надзвичайно нагадує ту, що склалася в Україні, але, як відомо, Будапешт, звертаючись по допомогу до МВФ отримав більший кредит аніж Україна, яку більшість міжнародних ЗМІ розглядає як державу, по якій фінансова криза вдарила найсильніше у Європі, якщо не у світі. Та на відміну від Угорщини не слід забувати, що в Україні набагато слабкіше соціальне забезпечення, тому, якщо середньостатистичний угорець може сподіватися на допомогу від влади, то у нашій державі цього годі і вимагати.
МВФ таки дав згоду на позику банку ОТР у розмірі 1,8 млрд доларів в обмін на обіцянку Ксанія посилити внутрішньодержавне кредитування, пише газета. Наскільки є правильною політика подальших позичок, якщо не можеш сплатити вже існуючий борг залишається під великим питанням і на саміті Великої Двадцятки у Лондоні буде одним із головних під час вирішення подальшої долі фіскальних стимулів, запропонованих президентом США Бараком Обамою.
Угорщина, яка взяла у МВФ кредит у розмірі 25 млрд дол. (сума навіть більша за ту, яку надали Україні, що свідчить наскільки небезпечною є залежність від зовнішнього капіталу), змушена через умови фонду проводити таку політику, коли вона має суттєво понизити бюджетний дефіцит (до 3%) і таким чином не може стимулювати економіку, яка, за оцінкою експертів цього року скоротиться на 6%. "Для Будапешту немає безболісного варіанту виходу із кризи"- вважає “International Herald Tribune”.
Міністр економіки Угорщини Гордон Банжай, призначений на посаду цього понеділка, наголосив, що в умовах економічної кризи його держава потребує "реформативно-мислячого уряду". Але розгнівана правоцентристська опозиція у державі, за оцінкою видання, може завадити амбіційним планам Банжая, колишнього бізнесмена.
Тим часом екс-міністр фінансів Лажо Бокрос вважає, що альтернатива тому, що Угорщина не буде дотримуватись умов кредиту від МВФ — повне банкрутство держави. Він переживає, що форинт буде і надалі девальвувати, якщо політична нестабільність у країні буде посилюватися, хоча, звичайно, якщо порівнювати із Україною, тотам немає такої неузгодженості гілок влади, як у Києві. В Угорщині як і в Україні дуже популярно пояснювати нинішній стан держави як наслідок "молодої демократії", що "все ще попереду", хоча, єдине, що може буде попереду — це не провал, а повний провал, якщо і надалі проводимитеться така економічна політика як у більшості Східної Європи.
Відомий сценарист Пітер Мюллер висловив виданню думку, що проблема Угорщина в тому, що після падіння комуністичного режиму у більшості угорців виникла нав’язлива ідея "стати багатим", хоча, за його словами, на відміну від України там немає стільки олігархів, які зрозуміло, щозбагатилися не за рахунок власного інтелекту і грошей.
Шандор Ксаній також не відноситься до бідних угорців. Народившись в провінції, він у 1992 році обійняв посаду голови ОТР після того як банк був приватизований. До того він працював у Міністерстві фінансів. Після того як восени 2008 року наступила світова економічна криза і акції банку полетіли вниз — поле для діяльності фінансових маніпуліторів таких, як відомий фінансисит-"герой" Джордж Сорос, відкрилося, банку стало тяжко виживати. До речі, відзначає видання, угорські фінансові регулятори оштрафували фонд Сороса на суму 2 млн доларів за неприйнятну діяльність.
Ксаній серйозно налаштований зробити все для того, аби найбільший банк у державі вижив. Він скуповує акції банку, аби підвищити довіру інвесторів та населення, він розповідає, що "боргове досьє" банку є непоганим, і не знаходить адекватного пояснення чому котирування акцій його установи настільки низькі на ринку. Єдине, що його турбує — це та політична нестабільність, що настала після того, як прем’єр Гюрскани подав у відставку. Невідомо, що буде у державі далі, але Ксаній намагатиметься захистити свою клієнтуру, яка заборгувала гроші за взяте у кредит житло.
Підготувала Леся Дубенко.