Україна і демократія: огляд закордонних ЗМІ

Західна преса, яка після новорічно-різдв»яних свят торкалася української тематики, вважає, що ситуація із демократією в Україні погіршується, а опозиція та засоби масової інформації зазнають все більших утисків.

Британське видання “The Financial Times” стверджує, що нещодавно Україна отримала чергове попередження від ЄС, яке чітко говорить, що євроінтеграція Києва можлива лише за дотримання демократичних принципів. Газета нагадує, що така заява прозвучала від представника ЄС Штефана Фюле за підсумками його дводенного візиту до України та зустрічей із владою, правозахисниками і журналістами. „За словами Фюле, Брюссель поділяє занепокоєння США відносно переслідування опозиції та обмеження діяльності засобів масової інформації. І попри те, що європейці прагнуть співпрацювати із українцями та укласти в новому році низку угод, серед яких, зокрема, угода про асоційоване членство та свободу торгівлі, Брюссель не зможе проявити гнучкість у відносинах із Києвом, якщо той нехтуватиме такими ключовими питаннями, як демократія”, — зазначає видання.

“The Financial Times” також відзначає, що рішення чеської влади відносно колишнього міністра економіки України Богдана Данилишина – удар для Президента Віктора Януковича. „Рішення Праги надати політичний притулок колишньому союзнику Тимошенко та екс-міністру еконміки Богдану Данилишину – це яскравий показник того, що Чехія не бажає брати участь у політичних репресіях Президента Януковича та його команди. Закон не має використовуватися як інструмент насилля”, — пише газета. Видання також стверджує, що рішення Чехії – це дуже потужний сигнал, який демонструє наскільки міжнародна спільнота засуджує сьогоднішні події в Україні.

У свою чергу німецьке видання Frankfurter Rundschau вважає, що в Україні активно розвивається „путінізм”: влада нарощує м’язи і намагається повністю придушити опозицію. „Янукович створює авторитарний режим і недавня хвиля арештів міністрів періоду помаранчевої коаліції — це подальше підтвердження демонтажу демократичних досягнень. В Києві встановлюється путінізм і підтвердження тому – порушення законів, скорочення свободи ЗМІ та маніпуляції виборами”, — зазначає газета.

Видання вважає,що „Євросоюз має тиснути на українську владу і найдоречніше буде це зробити під час травневого саміту ЄС, на якому, перш за все, обговорюватиметься “Східне партнерство”. Лише так можна уникнути перетворення Києва у ще один Мінськ”, — зазначається у публікації.

 

Однак вже згадана британська “The Financial Times” стверджує, що Брюссель демонструє своє безсилля у здатності впливу на Східну Європу. „Відхід від демократії у трьох провідних державах Східної Європи – Україні, Білорусі та Росії – демонструє безсилля Брюсселя у здатності впливати на події у цих державах”, — зазначається у публікації.

За оцінкою видання, незважаючи на те, що європейці висловили своє занепокоєння, зокрема, щодо подій в Україні та судового процесу проти лідера опозиції Тимошенко, це мало турбує Президента Віктора Януковича. „Такий стан справ в Східній Європі породжує серйозну дилему для Брюсселя і чітко демонструє межі „м’якого” підходу ЄС до авторитаризму на сході його кордонів”, — пише “The Financial Times”.

У тій же публікації відзначається, що Україна перестала бути маятником демократії в Східній Європі: події в Україні, зокрема, переслідування опозиції та потяг до встановлення аналогічної моделі внутрішньої політики Росії, позбавляє країну статусу найліберальнішої держави в регіоні. „ В цілому Білорусь, Україна та Росія, попри свою схожість все ж відрізняються у методах побудови власної внутрішньої політики. Олександр Лукашенко на відміну від своїх колег в Києві та Москві зумів протистояти олігархічній формі капіталізму та утримати економіку у державних руках. Його відносини із російським прем’єром Путіним все ж достатньо напружені, не зважаючи на те, що Москва толерантно ставиться до „бацька” та субсидує білоруську економіку в обмін на слухняність Мінська”, — зазначається у публікації. – „Водночас цю трійку держав об’єднує методика утримування влади. „Путінізм”, зокрема, позичив деякі техніки, які Лукашенко застосовував для консолідації влади у 1990-х, а Янукович змінює курс України в сторону системи, що намагається якомога ближче нагадувати той самий славний „путінізм”.

Американська The New York Times торкнулося теми позбавлення Степана Бандери звання Героя України. «Бандера завжди був суперечливою історичною постаттю і більшість українців не підтримувала присвоєння йому звання Героя України, — пише видання. — Європейські та єврейські організації називають його фашистом, який потурав масовому вбивству євреїв та поляків. Прихильники Бандери категорично проти, заявляючи, що німці пізніше арештували його та відправили до концтабору», — нагадує газета.

Вона також відзначає, що присвоєння Бандері звання Героя України був одним із останніх указів екс-президента Віктора Ющенка. «Ющенко, так би мовити, на прощання вирішив присвоїти Бандері це звання, аби роздратувати всіх та підлестити Західній Україні, яка вважає суперечливу українську постать героєм у боротьбі за незалежність», — наголошується у публікації.