За науковою продуктивністю за період з 1996 по 2007 рік Україна знаходиться на 33 місці серед 233 країн світу, а за результатами 2007 року — опустилася до 40 місця в рейтингу. Такі результати дослідження, проведеного громадською організацією Український науковий клуб.
Як розповіла «Дзеркалу тижня» виконавчий директор Українського наукового клубу Наталія Шульга, основою рейтингу став індекс цитування реферованих публікацій українських учених і дійсних членів Національної академії наук, а також аналогічні дані про наукові публікації вчених інших країн світу.
«З 233 проаналізованих країн світу Україна за науковою продуктивністю за період у 12 років перебуває на 33-му місці, поступаючись Сінгапуру й трохи обігнавши Аргентину», — повідомила вона.
«Якщо взяти результати 2007 року, то ми відкотилися на 40-ве місце. Нині Україна вже поступається Таїланду й трохи випереджає Єгипет. Якщо ми й далі в науці будемо рухатися вперед такими темпами, то невдовзі нас обжене Уганда», — додала Наталія Шульга.
Проте, відзначила вона, дослідження показало, що в Україні є ряд визнаних і цитованих в світі учених.
«Є яскраві представники в біології. У НАНУ є група сильних фізиків і математиків. Хоча це не заважає секції мати у своєму складі людей, не відомих у світі науки. Дуже рівномірно й добре представлене відділення хімії. Всі інші відділення мають як блискучих, так і дуже посередніх учених. Чому багатьох із них обрали в академіки, питання залишається відкритим», — прокоментувала директор Українського наукового клубу.
Наталія Шульга переконана: маючи обмежені ресурси й важку політичну ситуацію в країні науку потрібно використовувати більш ефективно.
«Для правильного розподілу наукових ресурсів маємо послуговуватися об’єктивними критеріями відбору. Безперечно, потрібно підтримувати науковців і молодих учених, які вже зробили відкриття і можуть рухатися далі. Необхідно всіляко їм сприяти, щоб вони залишилися в країні, фінансувати їхню роботу, надавати можливість створювати хороші лабораторії», — підкреслила вона.
Директор наукового клубу також назвала стратегічно недалекоглядним те, що Україна дуже легко розстається зі своїми інтелектуалами.
«Україна втрачає багато у своєму іміджі через те, що її автори віддають свої праці іншим країнам. Країна, її інститути мають світитися в роботах українських учених. Інакше вона втрачає кредит, який могла б отримати», — вважає дослідниця.