Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв написав листа до Президента України Віктора Ющенка, у якому повідомив, що через погіршення українсько-російських відносин він прийняв рішення відкласти приїзд нового посла в Україну. Причому у погіршенні цих відносин глава російської держави звинуватив Президента України. Глава РФ також натякнув, що політичні відносини між нашими країнами буде відновлено лише після призначення нового Президента, тобто з новим керівництвом.
Якщо відверто, то як у президента, у Дмитра Медведєва достатньо приводів для образ: минулого літа, під час російсько-грузинської війни Україна постачала до Грузії зброю, за допомогою якої, як стверджує Д.Медведєв, вбивали російських військових. Крім того, всім відоме ставлення Кремля до НАТО, і тут Україна знову «зрадила», оскільки офіційний Київ вперто хоче стати членом альянсу, незважаючи навіть на те, що відчутна більшість громадян України не підтримують входження до НАТО.Солі до наболілої рани підсипала також відмова української влади від спільного використання газотранспортної системи та породжені цим конфлікти. І це були не єдині аргументи, виголошені російським президентом.
У відповідь – офіційний Київ традиційно мовчить. Станом на 22-гу годину 11-го серпня жодного слова від Президента України Віктора Ющенка так і не було сказано. Вочевидь Україна виявилася, як завжди, не готовою до такого розвитку подій. Зранку український МЗС фактично утримався, як то кажуть, від предметних кометарів і порекомендував почекати відповіді українського президента… До речі, якщо ми так прагнемо до стандартів європейського життя і дипломатичних принципів співіснування, то, зауважу, жоден справжній лідер країни не може дозволити собі такої поведінки і допустити подібної ситуації, щоб потім „пересидіти” десь, у даному випадку на морях (Віктор Ющшенко зараз перебуває на відпочинку у Криму). Так що приголомшена і спантеличина українська влада нібито готує відповідь, підбираючи слова і складаючи їх докупи у зрозумілі речення.
Спробуємо спрогнозувуати: а що має бути сказано у відповідь, і що насправді може сказати нинішній президент України?
Українські політологи не мають чітких прогнозів, адже сама постать і її дії часто важко піддаються здоровому глузду і логіці.
Директор Центру соціальних досліджень „Софія” Андрій Єрмолаєв у даному випадку був стриманим і толерантним. Він упевнений, що Москва таким чином проводить «тест на мудрість Президента». На його думку, якби попри те, що текст листа міг зачепити особисто Віктора Ющенка, останній відреагує адекватно (мається на увазі визнання своїх прорахунків та продовження конструктивного діалогу з Дмитром Медведєвим), український президент склав би іспит. « А якщо Ющенко піде простим шляхом — шляхом «Сам ти дурень!», то це буде означати одне: це політична гра, в якій російське керівництво шукає в українській політиці собі нових партнерів після виборів, а українське — просто готується до виборів і використовує всі ці приводи для того, щоб вибори йшли за сценарієм політичної війни», — сказав експерт.
А ось директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко вважає, що своїм листом Дмитро Медведєв прагне підняти чинному Президенту України рейтинг на Заході країни, і таким чином допомогти залишитися на посту на другий термін, оскільки Росії вигідно бачити Віктора Ющенка на посту Президента, бо його можна вважати гарантом того, що Україна не вступить до НАТО та ЄС. У цьому контексті експерт очікує, що глава української держави буде лише «імітувати відповідь» для підтримання іміджу «холодної інформаційної війни» між двома сусідами.
Але у будь-якому випадку, як кажуть в експертному середовищі, Київ не повинен проводити політику під назвою «око за око» — „зуб за зуб”, мається на увазі намагання відкликати свого посла з Москви, оскільки це ще більше посилить протистояння влад. Голова правління Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко прогнозує саме такий імовірний сценарій, порівнявши відтермінування (про яке йдеться у посланні президента РФ) із процедурою відкликання посла.
У нинішній ситуації очевидним є одне – конфлікт має бути залагоджений якомога швидше, не вдаючись до будь-яких емоційних заяв. Українська сторона повинна ретельно проаналізувати лист російського президента і дати зважену відповідь. «Очевидно, що без відповіді така заява залишитись не може. Відповідь повинна бути аргументованою і зрозумілою, тому що це треба перевести саме у дипломатичну площину, а не в площину публічної перепалки, що не піде на користь двостороннім відносинам», — зауважив директор міжнародних програм Центру ім. Разумкова Валерій Чалий.
Зауважу, що чинний президент Віктор Ющенко не єдиний у своєму мовчанні. До нього активно долучилася прем”єр-міністр Юлія Тимошенко. Ось така „чесна політика”. Коли вигідно кричу і коли вигідно мовчу. До речі, один з депутатів її блоку дозволив собі не узгоджений з лідером публічний коментар. Йому довелося коментар одразу відкликати.
А загалом в українському політикумі звучали різні думки. І що приємно, реакція на публічний лист Мєдвєдєва, незважаючи на період літніх відпусток була миттєвою. Скажімо, лідер українських комуністів Петро Симоненко назвав рішення Президента Росії «політично твердим, малоприємним, але цілком очікуваним». Петро Симоненко підкреслив, що аргументація рішення Дмитра Медвєдєва, яку він виклав у відкритому листі Вікторові Ющенку і претензії російської сторони щодо недружніх кроків української влади, мають об’єктивний характер. „Політика на фашизацію суспільства, яку проводить особисто Президент Ющенко і його ультранаціоналістичне оточення, політика реабілітації злочинців і зрадників, політика підтримки військових агресорів, політика русофобії та формування образу ворога в особі російського народу не могла, зрештою, не переповнити чашу терпіння офіційного Кремля», — заявив лідер КПУ. />
Свого часу саме П.Симоненко запроопнував тісне економічне співробітництво в рамках єдиного економічного простору, неухильне дотримання умов договору про базування ЧФ РФ у Севастополі до 2017 року з наступним формуванням спільних військово-морських підрозділів, завданням яких буде забезпечення миру й порядку в Чорноморському регіоні. І саме він залишається активним прихильником створення міжнародного газотранспортного консорціуму за участю всіх зацікавлених держав, і забезпечення, тим самим, енергетичної безпеки України. Усі ці ключові аспекти мають бути враховані у новому законі про засади внутрішньої і зовнішньої політики.
Нібито і відреагував, але, якщо проаналізувуати, що сказав стосовно публічного конфлікту українсько-російських відносин лідер партії Регіонів Віктор Янукович, то виходить, що нічого. Він вирішив не вдаватися у деталі і обмежився лише загальними фразами. „На жаль, при нинішній владі надій на нормалізацію і поліпшення відносин з Росією практично немає. Тому перше, що ми зробимо, прийшовши до влади — відродимо нормальні, добросусідські, рівноправні і взаємовигідні відносини з нашим стратегічним партнером — Росією. Такі відносини, які відкриють перспективи для обох держав», – сказав В.Янукович. При цьому, В.Януковичу чомусь здалось, що він вибори вже виграв, а які відносини будувати з Росією і досі не знає.
Отже, нинішній конфлікт себе ще не вичерпав, він навіть не досяг свого піку. Втім, більше цікавить інше: яким чином можна розв”язати цю проблему? Очевидно, лише одним шляхом: українським можновладцям доведеться переглянути ту політику, якої вони дотримуються. Росія та Україна не можуть обійтися один без одного. І не лише через економічні зв’язки та близькість територій, а й, не останнім чином через спільну історію. Втім, схоже, що нинішній владі цей конфлікт, як то кажуть, «до лампочки» — адже стрілки політичного годинника, що лічить дні до виборів, не стоять на місці. І цей конфлікт, разом із багатьма іншими, перейде як посаг новій адміністрації нового українського Президента. І тут нам з вами, у ролі виборців, треба серйозно подумати, кому віддати свій голос, аби завершити цей період – період експериментів з Україною.